Олександр Вікторович Нойок ( 15 травня 1992, Новотроїцьке, Херсонська область, Україна) — український футболіст, півзахисник. Грав за молодіжну збірну України.
Клубна кар'єра Олександр Нойок зробив перший удар по м'ячу в Новотроїцькому у чотирилітньому віці під наставництвом свого батька Віктора Нойока, який у той час грав за новотроїцьку «Таврію». У 1997 році батьки Олександра Нойока переїхали до Херсона і записали його на відділення футболу Херсонської ДЮСШ № 1 до тренера Ігоря Коляди. Доклав свою руку до підготовки Олександра й Андріан Золотов.
З 2001 року Олександр в змаганнях обласної дитячо-юнацької футбольної ліги, а з вересня 2004 року — в першості України серед команд юнаків Дитячо-юнацької футбольної ліги України грав за херсонську «Освіту». У тому ж році його помітили тренери-селекціонери футбольної академії ФК «Шахтар» і з вересня 2005 року він став гравцем цього футбольного закладу.
У складі своєї нової команди ставав переможцем і призером першостей України серед команд юнаків ДЮФЛУ різних років. Після закінчення академії пограв за третю команду «Шахтаря», а в сезоні 2010—2011 заграв за ужгородський ФК «Говерла-Закарпаття» в Першій лізі, де головним тренером був Ігор ГамулаВихованці херсонського футболу стали переможцями першості України з футболу 2011—2012 років.
Виступав за молодіжний склад «Шахтаря», де був капітаном. Згодом мав конфлікт з клубом, після чого підписав п'ятирічний контракт з харківським «Металістом»Нойок підписав контракт з «Металістом» на 5 років . У наступному сезоні перейшов на правах оренди в донецький «Металург»Донецкий «Металлург» усилился двумя игроками «Металлиста» .
11 березня 2016 року став гравцем мінського «Динамо»Новы футбаліст у мінскім «Дынама» . В липні продовжив контракт з динамівцями на 2,5 роки. Влітку 2017 року став капітаном команди. За підсумками сезону 2017 визнаний кращим півзахисником чемпіонату Білорусі.
У липні 2018 року за згодою сторін залишив мінське «Динамо» і перейшов у «Динамо-Берестя», де став гравцем основного складу. У червні 2019 продовжив контракт з клубом до кінця 2021 року. У 2019 році як гравець основного складу став чемпіоном Білорусі.
В першій половині 2021 року грав за російський клуб «Оренбург».
15 червня 2021 року підписав контракт з білоруським клубом «Рух» (Берестя).
З січня 2022 року — гравець кіпрського клубу «Аполлон» (Лімасол).
З 26 вересня 2022 року — гравець ізраїльського клубу «Маккабі Бней Рейне», а на початку року перейшов у казахський «Атирау».
Статистика
Клубна кар'єра
Станом на кінець сезону 2014/15 СезонКомандаЧемпіонатКубок країниКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів2008-09 «Шахтар-3» (Донецьк) Друга ліга 2 0 КУ ————————202009-10 «Шахтар-3» (Донецьк) Друга ліга 12 0 КЛ 3 0 — — — — — — 15 0 Перша ліга 19 0 КУ 1 0 — — — — — — 20 02011-12 «Шахтар» (Донецьк) U-21 28 1 КУ — — — — — — — — 28 12012-13 «Шахтар» (Донецьк) U-21 15 3 КУ — — — — — — — — 15 32013-14 Прем'єр-ліга 2 0 КУ 1 0 ЛЧ — — — — — 3 02014-15 Прем'єр-ліга 22 0 КУ 1 0 — — — — — — 23 0
Титули та досягнення Чемпіон Білорусі: «Динамо-Берестя»: 2019 Володар Суперкубка Білорусі (2): «Динамо-Берестя»: 2019, 2020 Чемпіон Кіпру (1): «Аполлон»: 2021–22 В 2016, 2017 та 2019 роках увійшов до переліку кращих 22-х гравців чемпіонату Білорусі.
Примітки
Посилання