Ге́рман Лі́тц (; 28 квітня 1868 — 12 червня 1919, Гаубінда) — класик німецької педагогіки; один з прихильників «нового виховання». Послідовник Жана-Жака Руссо та Й.Г. Песталоцці.
Діяльність Літц заснував систему приватних сільських виховних будинків. Ці інтернати мали виховувати «духовну еліту», здатну протистояти руйнівному людському духу дійсності. Характерними особливостями цих шкіл були: морально-громадянське виховання як основа діяльності школи; вільний навчальний план, побудований на трудовому принципі у широкому його розумінніКоваленко Є.І. Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — С. 436.
Серед навчальних предметів Літц особливу увагу приділяв вивченню національної історії, літератури та мистецтва. Окрім цього, в цих будинках широко використовувалася фізична праця як найважливіший засіб оздоровлення духу й тіла.
Практика діяльності шкіл, створених Літцом, сприяла подоланню авторитарності у навчально-виховному процесі, була спрямована на уникнення тиску на дитину, формалізму в освіті, тобто на реалізацію ідей реформаторської педагогіки.
Критика Літц критикував німецькі середні школи за перевантаженість програм книжними знаннями, а також за одностороннє захоплення викладання іноземних мов та математики.
Джерела Ralf Koerrenz: Hermann Lietz : Grenzgänger zwischen Theologie und Pädagogik. Frankfurt am Main 1989. Ralf Koerrenz (Hrsg.): Hermann Lietz. Protestantismus als idealistische Pädagogik. Jena 2011.
Примітки