Дави́д Нау́мович Медріш (22 січня 1926, Погребище — 8 січня 2011, Чернівці) — радянський та російський літературознавець, фольклорист. Доктор філологічних наук (1983), професор (1987). Заслужений працівник освіти РРФСР, нагороджений медаллю «Ветеран праці», почесною грамотою міністерства освіти РРФСР та республіканського комітету профспілок працівників освіти.
Короткий життєпис Народився 22 січня 1926 року у Погребищі на Вінничині.
Під час Другої світової війни родина евакуйована до Узбекистану, там п'ятнадцятилітнім починає працювати. Робив колгоспником на тютюнових плантаціях, слюсарем, токарем. У 1945—1946 роках служив у лавах Червоної армії — був командиром відділення та комсоргом батальйону.
У 1951 році закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету, паралельно вчителював у Чернівцях. По закінченню вишу був призначений на посаду завуча школи робітничої молоді.
1963 року у Московському державному педагогічному інституті імені Леніна захистив кандидатську роботу на тему: «Б. Горбатов — прозаїк. Питання стилю».
З 1963 року працював в Волгоградському державному педагогічному університеті — почав старшим викладачем кафедри літератури. На різних посадах в інституті пропрацював до 2007 року.
В 1972—1977 роках завідувач кафедри російської літератури, у 1980—1988 роках — кафедри російської та зарубіжної літератури.
1983 року захистив докторську дисертацію на тему: «Література та фольклорна традиція (проблеми поетики)».
Пушкініст, в його доробку більше 200 навчальних та навчально-методичних робіт.
Переважно цікавився літературою та фольклорною традицією російської мови, типологією жанру, методу та стилю в літературі й фольклорі. На базі Волгоградського педагогічного університету сформував наукову школу досліджень взаємодії фольклору та літератури.
2007 року повернувся в Україну, оселився в Чернівцях, де й помер 8 січня 2011 року.
Деякі з його робіт та статей «Позиція художника та його стиль: про прозу Б. Горбатова» (1959); «Пряма мова в структурі оповідання чарівної казки. Питання російської та зарубіжної літератури», Волгоград (1970); «Слово та подія в російській чарівній казці» (Російський фольклор; 1974); «Про своєрідність російської казкової традиції (національна специфіка казкових формул)» (1980); «Взаємодія двох словесно-поетичних систем як міждисциплінарна теоретична система» (1983); монографія «Мандрівка в Лукомор'я» — 1992; визнана в РФ найкращою книжкою року — серед видань філологічної спрямованості; «Від подвійної казки — до антиказки (казки Пушкіна як цикл)» (Московський пушкініст; 1993); «Навколо Окуджави: післяювілейні спомини» (1994); «Народні прикмети та повір'я в поетичному світі Пушкіна» (1999); «Пушкінський образ в контексті народної культури: заяча шуба в „Капітанській дочці“ та фольклорні паралелі» (2000); «В співпраці з народом; народна традиція в творчості О. С. Пушкіна» (2003).
Примітки
Джерела Медріш Лібрусек Журнальна зала Давид Наумович Медріш Дисертація Памяти профессора Давида Наумовича Медриша Гольденберг А. Х. Научное наследие Д. Н. Медриша и проблема фольклоризма литературы