Зречення престолу імператора Миколи II — зречення престолу Російської Імперії російського імператора Миколи II, що відбулося 3 березня 1917 року в місті Псков. Передумови зречення Проведення ряду економічних реформ з 1906 року та тяжкі наслідки Першої світової війни спонукали загальному невдоволенню населення Російської імперії.
Зречення Миколи II стало можливим після змови царської еліти, яка хотіла замінити Миколу II Олексієм та лівих революціонерів. За планом змовників, імператора мали заарештувати під час його поїздки Російською імперією потягом, та змусити зректися престолу.
Хронологія подій 22 лютого 1917 року імператор Микола II о другій годині дня потягом від'їжджає з Царського Села. 24 лютого 1917 року Микола II отримує телеграму про масові заворушення та страйки в Петрограді. 26 лютого 1917 року міністр внутрішніх справ Прототопов наказує арештувати сотню активістів лівих партій, в тому числі й сестру Володимира Леніна А. І. Ульянову-Єлизарову. 27 лютого 1917 року почався військовий заколот. Повстала команда запасного батальйону лейб-гвардії Волинського полку в чисельності 600 осіб на чолі зі фельдфебелем Т. І. Кирпичниковим. Військові захопили в'язниці «Хрести», Литовський замок, слідча в'язниця — Будинок попереднього ув'язнення на Шпалерній вулиці, 25, — випущені всі в'язні, в тому числі кримінальні злочинці. В Петрограді почалися вбивства поліціянтів і городових, грабежі та мародерства. Початок Лютневої революції. 28 лютого 1917 року о 5 годині ранку Микола II відправляється зі Ставки до Царського Села. Група військових на чолі з комісаром Тимчасового комітету Державної Думи Олександром Олександровичем Бубліковим займають Міністерство шляхів сполучення, арештовують міністра та через телеграфний зв'язок сповіщають всіх начальників залізничних станцій про те, що влада перейшла до Державної Думи. О 15:00 годині Микола II отримує телеграму Бєляєва про остаточну поразку лояльних військ в Петрограді. 1 березня 1917 року, в ніч на 1 березня Микола II отримує інформацію про наказ затримати його поїзд. У Бологому отримана телеграма революційного коменданта Миколаївського вокзалу в Петрограді поручика Грекова, який наказав залізничникам повернути поїзд імператора з Царського Села на Петроград. О 4:50 годині Микола II наказує змінити курс назад до Пскова. О 19:05 поїзд прибуває до Пскова. Цього ж дня Тимчасовий комітет отримав визнання Великої Британії та Франції, що в тодішніх умовах означало міжнародну легітимність. 2 березня 1917 року Микола II приймає рішення про зречення. Він підписав Маніфест про зречення та указ про призначення князя Георгія Львова головою Ради міністрів.
Маніфест про зречення
Після зречення Микола II зрікся престолу на користь свого сина Олексія при регентстві великого князя Михайла Олександровича. Але Михайло Олександрович в умовах тиску та можливих нових повстань підписав Акт про відмову від прийняття престолу Російської імперії Великого князя Михайла Олександровича. Після чого вся влада перейшла до Державної Думи на чолі з лівими силами, під їхній контроль перейшли й всі війська.
Значення для України Зречення Миколи II від престолу стало відправною точкою і для української революції. Вже року в Києві в приміщенні клубу «Родіна», що на вулиці Володимирській, представники політичних, громадських і професійних організацій оголосили про створення Центральної Ради. Головою УЦР було обрано Михайла Грушевського.
Примітки
Посилання Телеграфна переписка Ставки, Петрограда і командуючих фронтами в лютому-березні 1917 року — Російською мовою