Урок 1 До розділу Татарська Урок 3
Урок 2
Дієслово (Фигыль)
Ім'я дії (невизначена форма) закінчується на -у (-ү).
Відкидаючи це закінчення отримуємо наказову форму для 2-ої особи однини:
килү (киләү) - килә (прихід - прийди) ашау - аша (їжа - їж) бару - бар (уход - уходь, ставати - стій, стань) сорау - сора (запитання - запитай) тынлау - тынла (слухання - слухай) өйрәнү - өйрән (вивчення - вчи) уку - ука (читання - читай) - це виняток з правила утворення наказової форми язу - яз (писання - пиши) әйтү - әйт (казати - кажи) кабатлау - кабатла (повторення - повторюй) белү - бел (знання - знай) анлау - анла (розуміння - розумій)
Щоб утворити наказову форму для 2-ої особи множини (або при звертанні на Ви), використовуються закінчення:
- гыз - ыгыз - гез - егез
Приклад:
миңа киләгез - ідіть до мене!
Якщо корінь дієслова закінчується на -б чи -г, то вони замінюються на -п чи -к для отримання наказової форми. Приклад: сугу - сукыгыз!, сукмагыз! табу - тапыгыз!, тапмагыз!
Але -п і -к не можуть знаходитись між двома голосними. В цьому випадку вони знову перетворюються на -б і -г.
Займенники. Знахідний і давальний відмінки
миңе - мене сиңе - мене аңы - його безне - нас сезне - вас аларны - їх
миңа - мені, до мене, на мене сиңа - тобі аңа - йому безге - нам сезге - вам аларга - їм
Прикметники і прислівники
У 90% випадків форма прикметника співпадає з формою прислівника:
Приклад: яхшы - добре, добрий
Заперечувальна форма дієслів
Утворюється за допомогою післяставок (суффіксів): -ма і -мә. Наголос при цьому падає на попередній склад, а також на особове закінчення дієслівної форми, яке ставиться після цих суффіксів.
сораг`ыз - сор`амаг`ыз (запитуйте - не запитуйте)
Запитання
нәрсә? ни? нәстә? нәмә? - що? (перша форма - літературна, друга - сучасна неформальна, інші діалектні, остання - близька до башкирської).
Кольори
әк - білий кара - чорний кызыл - червоний сары - жовтий ешел - зелений көрән - коричневый, бурый күк - небо, небесний, лазурний, блакитний, синій зәңгәр - синій кызгылт сары - червонувато жовтий, оранжевий, помаранчевий, жовтогарячий ешкилт - зеленуватий саргылт - жовтуватий соры - сірий шәмәхә - фіолетовий
төс - колір төстә - в кольорі нинди төстә - якого кольору? в якому кольорі? бу стена сары төстә - ця стіна жовтого кольору
әк чәчәк - белый цветок әк диңгез - белое море кара диңгез - черное море
Словник до уроку
алу - взяття (брати) ату - постріл, кидок (стріляти, кидати) (страляць, кідаць) анлау - розуміння (розуміти) ашау - їжа (їсти) әйтү - казання, повість, оповідання (казати, повідувати, оповідати) әк - білий (бялы, белы, бяўы) бала - дитина (порівн.рос. баловать, баловаться) (порівн.біл. бавіцца, грацца, граць, йграць, іграць, бавіць, разважаць, разважацца) бару - ухід, становлення (піти, стати, ставати) белү - знання (знати) дәфтәр - зошит, книга (літоўская калба) диңгез - море дөрес - правильно, правильний елау - плач (плакати) ешел - зелений ешкилт - зеленуватий зәңгәр - синій (сіняя-сіняя калба) ишик - двері ит - м'ясо (пеўнік калба) йөз - лицо кабатлау - повторення (повторити, повторювати) кара - чорний кәгазь - папір, лист паперу (калбы літоўскай) килү - прихід, прибуття (прийти, приходити, прибувати) киту - ухід (уходити) ком - пісок (йсьці на зуй) көрән - коричневий, бурий кызгылт сары - червонувато жовтий, оранжевий, помаранчевий, жовтогарячий кызыл - червоний күлмәк - сорочка күк - небо, небесний, лазурний, блакитний, синій матур - красиво, красивий мәче - кіт, кішка нинди төстә - якого кольору? в якому кольорі? өйрәнү - вивчення, звикання (вивчити, вивчати, звикнути, звикати) песи - кошеня, кицька рәсим - образ, картина, портрет, малюнок саргылт - жовтуватий сары - жовтий соры - сірий сорау - запитання (запитати) сугу - удар (ударяти) табу - пошук (знайти) төс - колір төстә - в кольорі тынлау - слухання (слухати) тушен - потолок фигыль - дієслово чәчәк - квітка шәмәхә - фіолетовий язу - писання, письмо (писати) яхшы - добре, гарно, добрий, гарний эт - собака
Урок 1 До розділу Татарська Урок 3