Поля́рна зоря, також (α Малої Ведмедиці) — найяскравіша зоря у північному навколополярному сузір’ї Малої Ведмедиці. За видимою зоряною величиною, що коливається поблизу 1,98, це найяскравіша зоря в сузір’ї, добре помітна неозброєним оком уночі. Її положення розташоване менш ніж за 1° від північного небесного полюса, що робить Полярну сучасною північною поляриссимою. Майже незмінне положення зорі на північному небі здавна робить її зручною для навігації.

Хоча неозброєним оком Полярна виглядає як одна світла точка, насправді це потрійна зоряна система. Вона складається з головної компоненти — жовтого надгіганта Полярна зоря Aa — та меншого супутника Полярна зоря Ab, що обертається навколо неї; ця пара майже напевно перебуває на ширшій орбіті разом із Полярною зорею B. Зовнішній компонент B відкрив у серпні 1779 року Вільям Гершель, тоді як внутрішню пару Aa/Ab остаточно підтвердили лише на початку XX століття.

Як найближча цефеїда, Полярна зоря Aa відіграє ключову роль у калібруванні космічної драбини відстаней. Переглянуті дані місії Hipparcos для зоряного паралакса дають відстань до Полярної зорі A близько 432 св.р. (133 пк), тоді як наступна місія — Gaia — визначає для Полярної зорі B відстань 446,5 св.р. ()Якщо A і B утворюють фізичну пару, то вони мають однаковий паралакс..

Назва Поля́рна зоря́ (stella polaris) — термін, широко вживаний у добу Відродження. Походить від , що означає «полярна». Stella illa quae polaris dicitur — та зірка, яку називають «полярною», назва надана у 1547 Геммою Фрізіусом, який розміщував її на відстані 3° 8' від небесного полюса. Stella maris — з латини «морська зірка». Також католики починаючи з VIII століття так називають Богородицю, за словами гімну VIII ст. «». Scip-steorra — зі староанглійської «корабельна зірка». Кіносу́ра — латинська назва, утворена від , «хвіст собаки», що вказує, що колись сузір'я Малої Ведмедиці пов'язували з собакою. А́рктос — від  — 1) ведьмідь, 2) північHenry George Liddell, Robert Scott. «Arktos.» / A Greek-English Lexicon. Perseus Digital Library. Арктойська країна — поетична назва України у творах барокових авторів. Арктойський люд — руси-українці. Бігуно́ва зоря́ (зі́рка) — українська назва від бігун (полюс), зафіксована в ХІХ ст.Уманець М., Спілка А. Словник російсько-український. — Львів, 1893—1899.Андрусишин О. Парадигматичні відношення в астрономічній термінології першої третини ХХ століття (на матеріалі словника математичної термінології Федора Калиновича та Григорія Холодного) // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка»: Серія «Проблеми української термінології» — 2012. — № 733. — С. 86-90. Провідна́ зоря́ — поетична назва. Переклад давньоанглійського слова lodestar, зафіксованого у XIV ст. Півні́чна або Опівні́чна зоря́ — поетична назва. Альрукка́ба.

Інші назви: Alruccabah, Dhruva tāra, Mismar, Navigatoria, Phoenice, Tramontana, Angel Stern, Star of Arcady, Yilduz тощо.

Опис

Полярна зоря перебуває на відстані менш ніж 1° від північного полюса світу1997 року відстань Полярної від полюса світу становила 45 кутових мінут. і тому майже нерухома під час добового обертання зоряного неба. Вона дуже зручна для орієнтування в північній півкулі: напрямок на неї практично збігається з напрямком на північ, а висота над обрієм майже дорівнює географічній широті місця. Унаслідок прецесії земної осі розташування північного полюса світу поступово змінюється. Найближче до нього, на відстань приблизно 3', Полярна зоря підійде близько 2100 року. У південній півкулі немає яскравої поляриссими; найближча до південного полюса σ Октанта — дуже слабка.

Полярна є найближчою до Землі цефеїдою (пульсуючою змінною зорею). Відповідно до четвертого видання Загального каталогу змінних зір її період становив 3,97 доби, а амплітуда (у променях V) — 0,27m. Наприкінці 1980-х рр. помічено систематичне зменшення амплітуди пульсацій Полярної. На основі екстраполяції очікувалося, що в середині 1990-х рр. Полярна перестане бути цефеїдою. Висловлювалися навіть припущення, що Полярна зоря — перший виявлений випадок припинення пульсацій цефеїд, пов'язаний з виходом зорі зі смуги нестабільності внаслідок еволюції. Однак спостереження зафіксували, що зменшення амплітуди припинилося близько 1993 року. Відтоді амплітуда змін візуального блиску становить 0,032mН. Н. Самусь ПЕРЕМЕННЫЕ ЗВЕЗДЫ. ГЛАВА 2. ПУЛЬСИРУЮЩИЕ ЗВЕЗДЫ. 2.2. Классические цефеиды. . Крім того, за той час зоря стала приблизно на 15 % яскравішою.

Полярна зоря насправді являє собою потрійну зоряну систему. У центрі системи розташований надгігант (Полярна А), яскравіший від Сонця більш як у 2000 разів. Полярна B розташована на значному віддаленні від Полярної А, тому побачити її в телескопи можна навіть з поверхні Землі. Однак карликовий супутник центральної зорі — Полярна Ab — розташований так близько до гіганта, що сфотографувати його вдалося лише орбітальному телескопу «Габбл», і то після переналагодження устаткування. Період обертання Полярної Ab становить близько 30 років.

Відстань Оскільки Полярна є найближчою цефеїдою, визначення відстані до неї є вельми актуальним питанням, оскільки воно дає змогу уточнити нуль-пункт залежності «період — світність» та, відповідно, шкалу космічних відстаней. У 80-х роках XX сторіччя вважалося, що Полярна розташована на відстані близько 90 пк, однак можлива похибка оцінювалася величиною 20 %. За уточненими даними Гіппаркоса (2007), відстань становила близько 133 пк (433 світлових роки) з похибкою близько 15 %, хоча існували й альтернативні оцінки — від 322 до 520 світлових років. Зокрема, 2012 року набула широкого розголосу новина про те, що відстань до полярної зорі значно менша, ніж уважалося раніше: 323 світлових роки замість 433Astronomers clash over the distance to the famed North StarПолярная звезда оказалась ближе, чем считали раньше, однак інші дослідники поставили цю інформацію під сумнів.

Зоряний паралакс високоточно вимірюється завдяки місії Gaia — космічній астрометричній експедиції, яка була запущена у 2013 році з метою досягнення точності вимірювання до 25 мікродугових секунд (μas). Хоча спочатку планувалося обмежити спостереження Gaia зорями слабшими за зоряну величину 5,7, тести, проведені під час етапу запуску, показали, що Gaia може автономно ідентифікувати зорі яскравістю до 3 зоряної величини. Коли в липні 2014 року Gaia розпочала регулярні наукові операції, вона була налаштована на рутинну обробку зірок у діапазоні зоряних величин 3–20. Поза цією межею використовуються спеціальні процедури для завантаження необроблених даних сканування для решти 230 зірок, яскравіших за 3 зоряну величину; розробляються методи зменшення та аналізу цих даних; очікується, що буде «повне покриття неба на яскравому кінці» зі стандартними похибками в «кілька десятків µas».

За даними Gaia Data Release 2 було визначено відстань близько 445 світлових років (136,1±0,5 парсек). Цей показник було покращено до 137,2±0,3 пк (447,6 св.р.) після публікації каталогу Gaia Data Release з 13 червня 2022 року, який замінив Gaia Data Release 2.

+Вибіркові оцінки відстані до Полярної зіркиріккомпонентВідстань, св. р (пк)Примітки2006 рікА330 св.р. (101 пк)Тернер2007 А433 св.р. (133 пк)Гіппаркос2008 рікБ359 св.р. (110 пк)Усенко та Клочкова2013 рікБ323 св.р. (99 пк)Тернер та ін.2014 рікА≥ 385 св.р. (≥ 118 пк)Нейлсон2018 рікБ521 св.р. (160 пк)Бонд та ін.2018 рікБ445,3 св.р. (136,6 пк) Gaia DR22020 рікБ447,6 св.р. (137,2 пк)Gaia DR3 Нова редакція спостережень за 1989—1993 роки, вперше опублікована в 1997 році Статистична відстань

Методи виявлення Двома відомими методами визначення Полярної зорі є

З семи зір Великої Ведмедиці, зображених у вигляді ковша, вона перебуває на лінії, що з'єднує дві найвіддаленіші від ручки зорі, на верхньому боці ковша. Відстань від кінчика ковша приблизно в п'ять разів перевищує відстань між двома попередніми зорями. З п'яти зір Кассіопеї, представлених W-подібною формою, вона розташована на лінії, що з'єднує точку перетину продовжень двох зір з одного боку і двох зір з протилежного боку з центральною зорею, на верхній стороні W-подібної форми. Відстань від центральної зорі приблизно в п'ять разів перевищує відстань між попереднім перетином і центральною зорею. Використати мобільну програму, яка може допомогти знайти Полярну зорю. Ви вводите своє місце або дозволяєте телефону визначити ваше місцеперебування, а потім наводите телефон на небо. Телефон працює як інтерактивна мапа, визначаючи для вас зірки та сузір'я. Деякі додатки можуть також покращувати візуальні ефекти, дозволяючи вам легше бачити зірки.

В культурі

Спенсер згадував його як символ непохитності в поезії, як «непохитну зірку».

Сонет Шекспіра 116 є прикладом символізму полярної зірки як дороговказу:

У Юлії Цезарі він пояснює відмову Цезаря надати прощення словами:

Звісно, Полярна зірка не буде «постійно» залишатися Полярною зіркою через прецесію, але це помітно лише протягом століть.

5 лютого 2006 року, о 00:00 UTC, NASA передало пісню The Beatles (Джон Леннон) «Across the Universe» у напрямку Полярної зірки. Передача була здійснена за допомогою 70-метрової антени на Мадридському комплексі далекого космічного зв'язку, розташованому неподалік від Мадрида, Іспанія. Передачу було здійснено за допомогою передавача «Х-діапазону», який надав антені потужність 18 кВт.

Метою було відсвяткувати 40-річчя пісні, 45-річчя Deep Space Network (DSN) та 50-річчя NASA. Ідея належить історику «Бітлз» Мартіну Льюїсу, який запропонував усім шанувальникам «Бітлз» зіграти пісню так, ніби її надсилають до далекої зірки. Це вже другий випадок, коли музичний твір навмисно передається в космос (першим було міжзоряне послання: «1st Theremin Concert to Aliens»), і він був схвалений Полом Маккартні, Йоко Оно та компанією Apple Records.

Див. також Полярна зоря (алмаз) Список найяскравіших зір

Примітки

Джерела

Посилання Info on Polaris