Дина́стія Шунга () — династія, що правила північно-східною Індією після повалення імперії Маур'їв. Правління цієї династії тривало 112 років. Тривалий час протидіяли загарбницьким походам Індо-грецького царства, а також сакам. Була повалена Васудевою у 75 році до н. е., який заснував династію Канва.
Історія Засновником династії став брахман й міністр Пуш'ямітра Шунга, який у 185 році до н. е. внаслідок заколоту проти Бріхадратхи з династії Маур'їв. Проте не вдалося зберегти усю територію колишньої імперії. Шунги стикнулися з походами греків (індійці називали їх яванами) на чолі із Деметрієм I та Менандром I, які намагалися підкорити долину річки Ганг.
Переважно володіння обмежували територією колишньої Маґадги, проте й тут Шунги зазнавала нападів з боку магараджей Калінги. Спочатку вдалося відбити наступ, проте атаки з багатьох боків спричинило послаблення держави. Об'єднаним силам яванів та Калінги навіть вдалося захопити столицю Паталіпутру. Втім з часом вдалося стабілізувати ситуацію, зокрема налагодити дружні стосунки з Індо-грецьким царством за володарювання магараджи Бґагабхадри.
З часом династія все більше послаблювалася внаслідок зовнішніх конфлікт та внутрішніх заворушень, авторитет магараджей знизився. Цим скористався міністр Васудева, який підступно вбив Девабхуті Шунгу у 75 році до н. е. Династію Шунга змінила династія Канва.
Релігійна політика Представники цієї династії сповідували ортодоксальний брахманізм. Тому починаючи з правління першого Шунги розпочалося переслідування буддистів. Втім з часом, по мірі послаблення династії Шунга, буддисти відновили свій вплив, особливо у віддалених провінціях.
Культура Володарі династії були покровителями архітектури, науки та літератури. за їх правління розвивалася література на санскриті. Водночас скульптура та архітектура відчула вплив індо-греків, з якими в середині існування династії Шунги, встановилися мирні торговельні та культурні стосунки.
Магараджи Шунга Пуш'ямітра (187—151 до н. е.) Агнімітра (151—141 до н. е.) Васуджиєштха (141—131 до н. е.) Васумітра (131—124 до н. е.) Андґарака (124—122 до н. е.) Пуліндака (122—119 до н. е.) Гхоша (119 до н. е.—д/н) Ваджрамітра (д/н) Бґагабхадра (д/н—83 до н. е.) Девабхуті (83-73 до н. е.)
Джерела Hermann Kulke, Dietmar Rothermund: Geschichte Indiens. Von der Induskultur bis heute. 2. Auflage der Sonderausgabe. C.H. Beck, München 2010, ISBN 978-3-406-60414-0, S. 91ff. Louis Frédéric, Dictionnaire de la civilisation indienne, Robert Laffont, 1987