«Вінець садибам» () — посмертне видання рукопису, створеного в ув'язненні Олексієм Гречем 1932 р. і вперше оприлюднене 1995 р.
Історія рукопису
Під час державних гонінь на етнічних німців автор вперше арештований 1930 року під час чергової експедиції разом із нареченою. Засуджений до ув'язнення в Соловецькому таборі особливого призначення на десять років. Захворів на туберкульоз.
За погіршеним станом здоров'я і як високоосвічена особа переведений на працю бібліотекарем. Аби не божеволіти від стресів в концентраційному таборі, почав з 1932 р. створювати рукопис книжки «Вінець садибам».
Матеріали розбивав на окремі відділки. Нестача необхідних матеріалів обумовила недоробленість розділу з описами садиб Царицино, Биково, Острів, Ока, Ясенєво, Знаменське, Суханово, Константиново, Дубровиці, Івановське. У такому стані Греч і вивіз недороблений рукопис на заслання. У вільний час продовжив виправляти і доробляти тексти, що обумовило появу численних доповнень або поверх первісних рядків, бо на порожніх місцях. Рукопис набув таким чином стану чернетки. Були розпочаті і роботи по передруку текстів в чистовий варіант. Вакханалія арештів в СРСР та постійні стеження служби НКВС за Олексієм Гречем примусили останнього шукати для небезпечного рукопису надійного сховища. Клопіт був вчасним, бо Греч був вдруге заарештований 1937 р. за звинуваченням в шпигунстві на користь Німеччини. А потім розстріляний 7 квітня 1938 року. Тривалий час рік смерті автора був невідомим для дослідників і біографів О. М. Греча.
Довгий час було невідомо, як саме рукопис Олексія Греча потрапив в архіви Державного історичного музею в Москві. Тим більше, що він там ніколи не працював. Це товстий, загальний зошит великого формату з твердою, чорною обкладинкою. Перший аркуш рукопису має запис автора російською «А. Н. Греч. Венок усадьбам. 0(стров) Соловки. 1932.» Більша частина аркушів написана чорнилом, останні п'ять аркушів рукопису — олівцем.
Не знайдено запису про отримання рукопису в реєстраційних журналах музею. Передивились справи працівників Історичного музею за відповідний період. Там працювало щонайменше три колишні співпрацівники Греча в Товаристві вивчення російської садиби. Це В. К. Крейн, Н. Б. Бакланов та Г. А. Новицький.
Крейн В. К. був репесований і помер у в'язниці до 1937 р. Бакланов Н. Б., сам художник-архітектор за фахом, покинув музей ще 1928 року. Новицький Георгій Андрійович (1896—1982), історик, був соучеником Греча в Московському університеті і співпрацівником в Товаристві вивчення садиб. Можливо, саме він, ризикуючи кар'єрою та життям, і приховав небезпечний рукопис в велетенському нерозібраному архіві музею.
Неоприлюднений рукопис з архіву музею був вперше описаний на початку 1990-х рр. головним науковим співробітником Історичного музею А. К. Афанасьєвим. 1995 року виправлений рукопис був вперше оприлюднений в російському виданні альманаха № 32 «Памятники отечества».
Серед чергових передруків — книга АСТ-Пресс, 2009 року.
Структура російського видання
Книга «Венок усадьбам» и её автор А. Н. Греч. I: Петровское: Ильинское: Усово: Уборы: Введенское: Ершово: Кораллово II: Рождествено: Сватово: Никольское-Урюпино: Степановское: Знаменское-Губайлово: Архангельское III: Покровское-Стрешнево: Волоколамский уезд: Яропольцы IV: Степановское-Волосово: Старица V: Торжок: Никольское: Арпачёво: Раёк VI: Углич VII: Ольгово: Марфино: Вёшки: Михалково: Средниково (Середниково) VIII: Кусково. Останкино IX: Ахтырка: Абрамцево: Муравино: Саввинское: Глинки X: Горенки: Пехра-Яковлевское: Троицкое-Кайнарджи: Фенино. Зенино: Перово: Кузьминки: Москва-река (было в работе или недописанное): Царицино: Быково: Остров: Ока: Ясенево: Знаменское: Суханово: Константиново: Дубровицы: Ивановское: Комментарии: Указатель имён. </div>
Опис твору
Російські садиби, краса і диво російських провінцій та столиць, давно привертали увагу письменників. Первісно їх описували володарі та гості у власних мемуарах. а їх візуальні образи — кріпаки-художники та, іноді, столичні візітери.
Уславлені садибні ансамблі описували як до Олексія Греча, так і після нього. Але ностальгічні описи Олексія Греча, знавця чотирьох мов і історії садибної культури, посіли власне і чесне місце в садибовивченні та краєзнавстві.
Мета рукопису емоційно і чітко подана вже в передмові. Греч записав :
Він і намагався створити той надгробковий камінь власним рукописом. Уважний до всіх складових садибної культури, котра могла підживлювати будь-яку цивілізацію, окрім традицій завойовників і варварів, він болісно описав навіть трагічну долю садибних бібліотек за часів більшовиків —
Історичні краєвиди російських садиб
Джерела
Посилання
Див. також
Кріпацтво Садиба Сад бароко Пейзажний парк Павільйон Греч Олексій Миколайович Товариство вивчення російської садиби