Історія Унітаз — 100 років фаянсовому виробу Одне з важливих місць вашого будинку — це туалет, тому варто надати увагу його облаштуванню — вибору і установці унітазу, оскільки без нього важко представити інтер 'єр будь-якої квартири і своє життя навіть на один день: від того, як працює унітаз, залежить ваш настрій і затишок у вашому будинку.
Вперше повідомлення про громадські туалети з'явилися в Стародавньому Римі. Туалети на вулиці і при термах, що оброблялися мармуровими і керамічними плитами, а іноді ще й прикрашалися розписом. Нечистоти йшли в стоки під сидіннями, з яких вимивалися проточною водою і неслися за системою труб в спеціальні колектори — клоаки. У епоху Відродження починає набирати темпи будівництво міських систем каналізації. Хоча найпопулярнішою залишається нічна ваза, що до XVIII століття вже була справжнім витвором мистецтва, інколи фаянсові нічні горщики розписувалися і прикрашалися інкрустацією. Думка титанів Відродження не могла обійти проблему туалету. w:Леонардо да Вінчі, запрошений до двору короля Франсуа Першого, був настільки приголомшений паризьким смородом, що спроектував спеціально для свого патрона туалет зі змивом. На жаль, як і у випадку з вертольотом і підводним човном, Леонардо на століття випередив свій час. Креслення так і залишилися на папері…
У 1590 році сер Джон Гарінґтон створив для королеви Єлизавети І робочу модель туалету з бачком і водяним резервуаром — майже таким, яким ми знаємо його сьогодні. Проте, як пишуть історики, винахідник допустив дві кардинальні помилки. Перша полягала у тому, що предок нинішнього ватерклозету сильно смердів, на що нерідко скаржився монарх. Друга: винахідник назвав :вое дітище «Метаморфоза Аякса» (на англійському сленгу «яке» означає нужник), що сучасниками розумілося як метаморфоза трону, через що королеві довелося вислухати немало жартів.
Виробництво фаянсових унітазів почалося в Іспанії в 1909 році. На початку минулого століття там було організовано акціонерне товариство по електрифікації країни під звучною назвою ипііав («єдність», «союз»). А заразом гончарі відливали унітази. З цього клейма назва гігієнічного виробу і пішло по світу.
Параметри вибору Тип змивання води. Сьогодні існує два основні типи змивання: пряме змивання — вода із змивного бачка не змінює напрям руху; зворотне (кругове) змивання — вода, протікаючи напіввідкритими каналами раковини, змінює напрям руху на протилежне початковому і повністю омиває всю раковину. Для споживача основна різниця полягає в галасливості, ретельності і гігієнічності процесу змивання — унітази зі зворотним змивом виконують цю роботу значно якісніше, ніж унітази з прямим змиванням.
Залежно від технологічного і дизайнерського виконання всі унітази, представлені на вітчизняному ринку, можна умовно розділити на три групи: економ-, бізнес- і еліт-клас.
До групи економ-класу відносяться вироби вітчизняного виробництва. Основним недоліком вітчизняних унітазів вважається важільний злив. Наповнення бачка водою супроводжується сильним шумом, а фаянсова поверхня вимагає до себе пильної уваги і регулярного копіткого чищення. Головним достоїнством подібних виробів є їх ціна. Проте умови ринку, що примусили вітчизняних виробників конкурувати не тільки між собою, але і з іноземними фабриками, привели до того, що українська сантехніка поступово почала «набирати висоту» і удосконалюватися відповідно до загальноприйнятих світових стандартів. На сьогоднішній день найбільш популярні унітази з вертикальними стінками чаші, які легше чистити, тому що на поличці горизонтальної чаші застоюється вода, утворюючи іржаву пляму, що важко змивається.
До групи бізнес-класу відносять імпортну сантехніку. Проте далеко не всю. Цієї категорії удостоєні польські, чеські, словацькі і турецькі вироби. Зокрема, чеські унітази чудово знайомі українському споживачу. Вони відрізняються добротною якістю і цілком задовільним дизайном. Крім того, чеська продукція, зважаючи на давню присутність на нашому ринку, історично розрахована на наші умови. Вартість унітазу, виробленого в країнах колишнього радянського соцтабору, коливається в межах 140—200 доларів, залежно від рівня технічного оснащення тієї або іншої моделі.
Унітази бізнес-класу оснащені бачками, які наповнюються з пониженим рівнем шуму. На ринку представлені моделі з прихованим підведенням комунікацій, від чого виграє дизайн і значно спрощується чищення. Утримувати унітаз в чистоті також допомагає система глибокого змиву. Варто відзначити, що вся імпортна сантехніка оснащена кнопковим зливом, а багато моделей і подвійним зливом, тобто одночасно звичним і економним: звичний — 4 літри і економічний — 2,4 літри, що відповідає санітарним нормам для житлових приміщень. Використання економічного режиму істотно знижує витрату води (приблизно на 12 500 літрів на рік) і відповідно зменшує навантаження на очисні споруди.
Продукція еліт-класу представлена виробами з Англії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії. Більшість унітазів елітної серії виробляється з порцеляни, сировиною для якої служить біла глина. Порцеляна відрізняється від фаянсу тим, що майже не вбирає воду і запахи, і додає виробам бездоганно білий колір. Дорога, якісна сантехніка покривається спеціальним волого- і брудовідштовхуючим шаром. Унітази звичайно забезпечені спеціальними системами зливу, що дозволяє відмовитися від роботи по очищенню чаші, і системою для фільтрації води. Більшість з них оснащена подвійною системою зливу з можливістю регулювання кількості води, що спускається, за бажанням покупця. Майже у всіх підлогових унітазах, якщо тільки це спеціально не обіграється дизайнером, приховане підведення комунікацій.
Підвісні і підлогові унітази Крім градації на три класи, унітази можна розділити на два типи, залежно від способу установки: традиційний підлоговий і оригінальний настінний. Якщо умивальники, що «висять» над підлогою нам добре відомі з дитинства, то унітази ми звикли бачити, надійно закріплені на основі. Проте, віяння технічного прогресу поступово ламають наші уявлення. Підвісна сантехніка, і зокрема унітази, поволі, але вірно завойовують довіру вітчизняних покупців.
Іноземні інженери, розробляючи модель «плаваючого в повітрі» унітазу забезпечили її дуже привабливими характеристиками. Деякі переваги підвісних моделей очевидні. Наприклад, з першого погляду видно, що ванні кімнати з підвісною сантехнікою відрізняє якась повітряність і легкість, такий «літаючий» ефект. Через те, що площа підлоги не зайнята устаткуванням, приміщення виглядає просторішим. Дуже виграє плитка, візерунок якої добре є видимим на підлозі і стінах. Не видно підключень, іржавих труб і замкових вентилів.
При цьому необхідно розвіяти міф, пов'язаний з підвісною сантехнікою. Вона не обов'язково дорога. Є недорогі рішення, на рівні економ-класу, в яких підвісний унітаз коштує ненабагато дорожче за сто доларів. Проте, до цього доведеться додати вартість системи інсталяції, яка коштує близько 200 доларів. Але як альтернативу можна використовувати не дорогу систему інсталяції, а спеціальні скоби, на які можна навісити унітаз і бачок, іноді ці скоби поставляються в комплекті з самими моделями. А також, залежно від того, наскільки важливо майбутньому власнику спостерігати бачок, можна вибрати модель або з бачком, або без такого. Звичайно, без бачка — це перебільшення. Насправді, моделі «без бачка» такими все-таки оснащені, але заховані або в спеціальний короб, або вмонтовані в стіну, так, щоб бути непомітними. За сприятливих умов (наприклад, за наявності короба, куди можна вмонтувати зливний бачок) такі моделі істотно заощаджують простір ванної кімнати.
Матеріал Звичайно унітази виготовляють на тих же фабриках, де виготовляють і ванни, і душові піддони, і умивальники. Часи, коли їх робили на посуд них виробництвах, давно пройшли. Сьогодні поважаючий себе виробник прагне запропонувати своїм замовникам повний спектр сантехнічних виробів під однією торгівельною маркою.
При цьому схожість всієї сантехніки вельми умовна. Так, наприклад, багато світових фабрик пропонують сьогодні заможним покупцям ванни, виготовлені з «м'якого» акрилу або умивальники з гнутого, скла. Унітази з цих матеріалів не виготовляють. Звичайно їх виконують з кераміки (для побутового використовування) або сталі (наприклад, в літаках або потягах). Якість керамічних виробів визначається, в першу чергу, сировиною, випаленням і досконалістю технології. Нерівномірне, неглибоке випалення є причиною прихованих дефектів, які в самий невідповідний момент розвертаються в тріщину.
Спосіб випуску води в каналізацію
Косий випуск води в каналізацію, який забезпечується трубою, направленою вниз під кутом 30 градусів, зустрічається досить часто, особливо у вітчизняній продукції. Вертикальний випуск води в каналізацію забезпечується трубою, що виходить в підлогу, для чого необхідна відповідна система каналізації. Тому найчастіше ця система випуску використовується в індивідуальній забудові. Горизонтальний випуск води в каналізацію часто називають універсальним, оскільки за допомогою перехідника трубу можна виводити як в стіну, так і в підлогу. Він найчастіший зустрічається в закордонній сантехнічній продукції — у фінських, шведських моделях. Матеріал для виготовлення унітазів. В основному унітази виготовляють з тих же матеріалів, що і ванни або умивальники: зі сталі, полімерів або кераміки, що є традиційним матеріалом для раковин побутового призначення. Основні різновиди сантехнічної кераміки — це фаянс і фарфор, які виготовляються на основі однієї і тієї ж сировини. Різниця між ними полягає в співвідношенні між різними сировинними компонентами та в технології їх обробки, що, в свою чергу, приводить до різних фізичних властивостей одержаних матеріалів. Недоліком сантехнічного фаянсу є його значна пористість і високий рівень вбирання води (близько 9-12%). Тому фаянс зазвичай покривають зверху шаром глазурі, яка не тільки виконує декоративну функцію, але й захищає стінки раковини від надто агресивних засобів для чищення і забезпечує її ефективніше очищення при змиванні. Сантехнічний фарфор виготовляють з найкращих сортів глини, тому його механічна міцність і хімічна стійкість вищі, а вбирання води — нижче (не більш 0,8%), ніж у інших сортів кераміки.
Система зливу Унітаз є досить розвиненою технічною конструкцією. При виборі унітазу обов'язково зверніть увагу на облаштування внутрішньої поверхні раковини, яке залежить від системи змиву. А змив, відповідно, є найважливішою функцією механізму унітазу. У одних раковинах — прямий змив (вода із зливного бачка не міняє напряму течії), а в інших — зворотний (вода, протікаючи напіввідкритими каналами раковини, міняє напрям руху на протилежний початковому). Цим двом схемам відповідають дві конструкції: стік може знаходитися або у передньої стінки унітазу, або бути зміщеним до задньої стінки. Прямий змив можна порівняти з проривом греблі, коли вода, вирвавшись на волю, уривається у відкритий простір (в даному випадку, в раковину), приносячи разом з собою шум і бризки. Причому, шум зливу в туалеті навіть віддалено не нагадує морський прибій, а лише бризки каналізаційної води.
У системах же із зворотним (круговим) змивом, напіввідкриті канали раковини і сама її поверхня розраховані на те, щоб не тільки плавно, по дузі розвернути струмені води, але ще і з мінімальною силою розподілити їх по поверхні, з тим, щоб обробити всю її площу. У системах з прямим змивом шлях струменя дуже короткий, щоб ним можна було ефективно управляти. При зворотному змиві раковина, навпаки, є системою, де кожен струмінь має задану швидкість. В результаті, змив відбувається надійніше з меншою кількістю води.
До речі, моделі іноземного виробництва за рідкісним виключенням орієнтовані на систему з круговим змивом, не зважаючи на її складнішу реалізацію. Саме цим, за інших рівних умов, і пояснюється їх вища вартість, а зовсім не престижністю бренду, як прийнято вважати.