Ренато Руджеро (; , Неаполь — , Мілан) — італійський державний діяч і дипломат, міністр закордонних справ Італії (2001–2002).
Біографія Після отримання в 1955 року юридичної освіти в Неапольському університеті імені Фрідріха II почав займатися дипломатичною діяльністю. Працював у дипломатичних представництвах в Сан-Паулу, Москві, Вашингтоні та Белграді.
1970–1973 — глава апарату президента Європейської комісії Франко Мальфатті. 1973–1977 — керівник генеральної дирекції з регіональної політики Єврокомісії. 1977–1980 — радник із зовнішньої політики прем'єр-міністра і глави апарату міністра закордонних справ Італії. 1980–1984 — постійний представник Італії при Європейському Співтоваристві. 1984–1985 — начальник економічного відділу МЗС Італії. 1985–1987 — генеральний секретар і керівник департаменту кадрів МЗС Італії. 1987–1991 — міністр зовнішньої торгівлі Італії. 1991–1995 — обіймав керівні посади в концерні Fiat та ряді інших великих кампаній. 1995–1999 — генеральний директор Світової організації торгівлі. 1999–2001 — президент концерну Eni. 2001–2002 — міністр закордонних справ Італії, пішов у відставку через незгоду з курсом прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі і партії Ліга Півночі. 2006–2008 — консультант з європейської політики прем'єр-міністра Романо Проді.
До самої смерті працював у Citigroup.
Примітки
Посилання Ренато Руджеро на офіційному сайті Всесвітньої торгової організації