Кома́хи в культу́рі — використання образу комахНаукова латинська назва класу тварин — Insecta. у міфології, фольклорі, художній літературі, образотворчому мистецтві, філателії, нумізматиці, геральдиці тощо. Комахи (у науковій систематиці — клас безхребетних тварин типу членистоногих) у житті людини завжди відігравали та відіграють як негативну, так і позитивну роль. З одного боку, багато комах є шкідниками сільськогосподарських культур, харчових продуктів, а також паразитами людей, тварин та рослин. З другого — деякі види комах приносять значну користь: беруть участь у ґрунтоутворенні, запилюють квіткові рослини, в Азії, Африці та Південній Америці комах вживають у їжу. Одомашнення бджоли медоносної та шовкопряда шовковичного дало змогу людині отримувати мед та шовк, із червця́ (кошенілі) виготовляють фарбуУРЕ. — Т. 5. — 302.. Велике значення цього класу тварин для людини не могло не позначитися й на культурі. У давнину деякі види комах мали символічне та сакральне значення (скарабеї), про інших складали містичні легенди. Наприклад, метелик бражник мертва голова дістав свою назву через малюнок у вигляді черепа на його спинці. За легендами, бражника мертва голова вважали провісником лиха, смерті, війн та епідемійВладимир Алексеев Бабочки в мифах и легендах. — Дрофа, 2006. — 192 с.. Поведінка тих чи тих комах викликала асоціації з поведінкою людей, що знайшло відображення у фразеології. Алегоричні образи комах неодноразово використовували письменники в різні часи, щоб показати певні типи та характери людей: мудрих та працелюбних (бджоли, мурахи), надокучливих (мухи) та ін. Естетично привабливий вигляд деяких комах (метеликів, жуків) надихав і надихає митців на створення полотен. Комах також викарбовують на монетах, зображують на поштових марках, у кінематографі тощо.

Міфологія

У міфології різних народів образи тих чи тих комах відігравали певну сакральну роль. Так, у єгипетській міфології шанували символ священного скарабея, жука-гнойовика з родини Scarabaeidae. Священні скарабеї живляться гноєм тварин, з якого спершу скачують кульки. Стародавні єгиптяни в цій поведінці вбачали прообраз руху Сонця — світила, якому вони поклонялися найбільшеУРЕ. — Т. 10. — 215.. Культ священного скарабея був настільки поширеним у Стародавньому Єгипті, що у формі жука виготовляли печатки, амулети, магічні предмети й прикраси, його зображували на папірусах, фресках гробниць. Єгипетського бога Хепрі зображували з головою у вигляді скарабея. Символічне значення жука-скарабея відбито і в його науковій назві: Scarabaeus sacer, де видова назва sacer в перекладі з латинської мови означає святий, священний. Звідси й українська калькована назва виду. Цей вид жука також поширений і в Україні. Він є рідкісним, а тому перебуває під охороною і входить до Червоної книги України.

Вірування, пов'язані з комахами, були і в давніх слов'ян. Про це, зокрема, свідчить етимологія деяких із назв комах у слов'янських мовах. У російській мові питоме слово ба́бочка утворено за допомогою зменшено-пестливого суфікса -очка від іменника баба, який мав значення «метелик». Слово баба з таким значенням виникло лексико-семантичним способом на основі слова баба в значенні «відьма, чаклунка < стара». Річ у тому, що, за старими повір'ями, метеликів вважали таємними чаклунамиКраткий этимологический словарь русского языка / [сост. Н. М. Шанский и др.] ; под ред. С. Г. Бархударова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Просвещение, 1971. – 542 с.. В українській мові подібна ситуація: слово бабка, що на відміну від російської лексеми бабочка означає зовсім інших літаючих комах, так само утворилося на основі баба в значенні «відьма, чарівниця». У минулому деякі неприємні види комах приймалися за чарівників. Назва бабка «зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху»Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [за ред. О. С. Мельничука]. – К.: Наукова думка. – Т. 1. – 1982. – С. 105..

Фольклор Алегоричні образи комах трапляються як в українському, так і зарубіжному фольклорі. Так, в українській народній казці «Хвалькувата муха» розповідається про те, як з поля ввечері чотири воли тягнули важкий плуг додому. У цей час надлітає уперта муха, поважно сідає на ріг одного з волів і сидить собі. Тим часом надлітає друга муха й питає ту, що сидить на волячому розі:

У кінці одразу після діалогу розкривається мораль казки: «Що варт такий чоловік, котрий чужою працею хвалиться?..»

Образи відомих в Україні комах можна зустріти й в народній фразеології. Наприклад, найвідоміші з нихФразеологічний словник української мови: у 2-х к.: Як бджіл у вулику (багато, безліч); Немов ґедзь укусив (хто-небудь дуже нервує, перебуває в неврівноваженому стані, проявляючи впертість, химерність тощо); Жуки в голові (у кого-небудь не все гаразд із розумовими здібностями); Комар носа не підточить (дуже якісно, бездоганно зроблено); Ніби комашки забігали по спині (хтось відчув страх, переляк); Як мурашви́ (зневажл. дуже багато кого-, чого-небудь); Вертітися як муха в окропі (не сидіти на місці); [Якась] муха вкусила (ірон. щось комусь спричинило поганий настрій, хтось дратується, нервує).

Релігійна література

У текстах релігійного характеру (Біблія, Коран та ін.) нерідко описуються комахи, що мають певне символічне значення. Так, в одній із книг Біблії, Виході, розповідається про десять кар єгипетських. Фараон тримав у неволі юдеїв. Мойсей кілька разів просив фараона відпустити їх. Утім, фараон постійно відмовляв. Тому Бог вирішив покарати фараона, насилаючи по черзі страшні кари. Для покарання Бог використав і комах: у третій карі — це були рої маленьких, злих та набридливих мух, четвертій — собачих мух, восьмій — сарана, яка поїла всі фрукти, що залишилися після граду. Однак фараон відпустив синів Ізраїлевих лише після десятої кариА. П. Коваль Спочатку було Слово / А. П. Коваль. — К. : Либідь, 2001. — С. 54-56.. Ось як описано одну з кар за участю комах (Вихід 8:20)У перекладі Івана Огієнка.:

У Старому Завіті йдеться про Вельзевула — одного із злих духів, помічника диявола. Слово Вельзевул () у перекладі з івриту означає «володар мух»Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. – К. : Головна редакція УРЕ, 1977. – 775 с.. У «Пекельному словнику» () французького письменника, автора праць з окультизму та демонології Коллена де Плансі є зображення цього духа у вигляді мухи. В англійського письменника Вільяма Голдінга є роман «Володар мух» (), назва якого є алюзією, натяком на Вельзевула.

У священному письмі мусульман, Корані, розповідається про мурах (сура 27)У перекладі Михайла Якубовича: Коли вони прибули в долину мурах, мураха сказала: «О мурахи! Увійдіть до своїх жител, щоб Сулайман і його військо не почавили вас, навіть не відчувши цього!»

Художня література

Образи тих чи тих комах у своїй творчості активно використовували як українські, так і зарубіжні майстри пера: Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Леонід Глібов, Аристофан та багато інших. Український філософ та просвітитель Григорій Сковорода написав відому байку «Бджола та Шершень»Байка входить до збірки творів «Байки харківські»., в якій алегоричні образи комах допомагають краще розкрити суть так званої «сродної праці». У байці відбувається діалог між Бджолою та Шершнем. Шершень дивується «дурості» Бджоли, яка, на його думку, дарма робить мед, адже його часто споживають не бджоли, а люди. Бджола ж відповідає йому, що для них «…незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати». Таким чином, для Бджоли це «сродна праця», що відповідає її покликанню. У силі (моралі) байки Сковорода розкриває суть цієї суперечки, пишучи, що Шершень — «се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться».

У другому рядку першої строфи вірша—ідилії українського поета Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» фігурують хрущі — досить поширений вид жуків в українських селах тих часів. Хрущі у вірші поета виступають художнім образом, що дає змогу створити цілісну ідилічну картину життя української селянської родини. «Гудіння хрущів над вишнями» підкреслює єднання природи і людини, їхню гармонію: Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть.

В українського байкаря Леоніда Глібова (1827–1893) є невеличкий акровірш під назвою «Що за птиця?». За першими літерами кожного рядка можна вгадати назву відомої для всіх надокучливої комахи: Між людьми, як пташка, в'ється, У людей і їсть, і п'є; Ходить старець, просить, гнеться, А у неї всюди є.

Одна з п'єс старогрецького письменника, «батька комедії» Аристофана має назву Оси, відомих всім надокучливих і кусючих комах. Комедія вийшла в українському перекладі Володимира Свідзинського.

У легендарного давньогрецького байкаря Езопа є, зокрема, твори, у яких в алегоричних образах виступають комахи. Так, у байці «Мурашка і Жук» розповідається про те, як улітку Мурашка «...збирала зернятка пшениці й ячменю і запасалася кормами на зиму». Цьому дуже дивувався Жук, який вважав, що в літню пору слід відпочивати. Однак, коли настала зима і Жук лишився без харчів, він прийшов до Мурашки просити їсти. Мурашка йому відповіла: «О Жуче, якби ти працював тоді, коли я, замість того, щоб лаяти мене, тобі не бракувало б тепер їжі». У кінці байки Езоп підсумовує: «Так і люди: при достатках не думають про майбутнє і тяжко бідують, коли їм зрадить доля». Байки Езопа неодноразово перекладали українською.

Одним із персонажів відомої в усьому світі казки англійського математика, поета та письменника Льюїса Керролла Аліса в Країні чудес є велика блакитна Гусениця (), яка сидить на великому грибові та попихкує великою люлькою. Гусениця вважає, що її зріст у 3 дюйми — чудовий розмір. Алісі Гусениця не подобається і навіть дратує її, оскільки та не звертає на неї уваги і ставить дивні запитання. Потім Гусениця пояснює Алісі, як зменшити чи збільшити свій розмірЛ. Керрол Аліса в країні чудес / Л. Керролл ; пер. з англ. Г. Бушиної. — К. : Радянський письменник, 1960. — 245 с.. Українською мовою казку перекладали Г. Бушина та В. Корнієнко.

В оповіданні «Перевтілення» () німецького письменника Франца Кафки головний герой Ґреґор Замза, прокинувшись уранці, помічає, що з ним відбулася дивна метаморфоза: він обернувся на страхітливу й незграбну комаху. Попри таку несподівану подію, Замза зберігає здоровий глузд та добре усвідомлює те, що відбувається. Родина, дізнавшись про перевтілення, жахнулася. Батьки відвернулися від нього, адже він був єдиним годувальником, а тепер став морокою. Замза постійно перебуває в кімнаті. Його жаліє лише сестра. Родина була змушена пустити до себе квартирантів, щоб хоч якось заробляти. Згодом його перестає жаліти навіть сестра. Врешті-решт, Замза вмирає, а родина про нього забуває. Українською мовою оповідання переклав Євген Попович.

Персонажів-комах використовував у своїх творах і російський письменник, байкар та журналіст Іван Крилов. Одна з його найвідоміших байок — «Бабка та Мурашка» (). Алегоричні образи, втілені в комахах, представляють два типи людей: безтурботних і веселих та практичних і розважливих. Для зображення другого типу Іван Крилов недарма обирає алегоричний образ мурашок, адже мурахи в природі дійсно є практичними та невтомними істотами. У байці розповідається, як Бабка все літо проспівала та веселилась. Мурашка ж дбала про зиму. Коли ж стало холодно, Бабка пішла до Мурашки, щоб та її нагодувала та обігріла. Мурашка спитала Бабку, чи працювала вона влітку. Коли Мурашка почула, що Бабка все літо розважалася піснями, не стала її до себе приймати і порадила ще й піти станцювати. Перші рядки байки Крилова стали крилатою фразою. Жвава Бабка степова Літо красне проспівала, І незчулась, як настала Холоднеча зимоваПереклад Ф. Скляра..