Кульчинецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Кульчини.
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — (2610 чоловічої статі та 2632 — жіночої), 653 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 4567 4360 Приватної власності 5250 3580 Іншої власності 237 169 Загалом 10054 8109+
Поселення волості: Кульчини — колишнє державне та власницьке містечко при річці Понора за 22 версти від повітового міста, , 169 дворів, православна церква, костел, синагога, 9 єврейських молитовних будинки, 9 постоялих дворів, шинок, 7 постоялих будинків, 33 лавки, цегельний, поташний і пивоварний заводи, 12 ярмарків на рік. Грицики — колишнє власницьке село при річці Понора, , 53 двори, православна церква й постоялий будинок. Заставки — колишнє власницьке село при джерелах, , 37 дворів, каплиця, постоялий будинок. Кульчинки — колишнє власницьке село, , 107 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 вітряних млини. Манівці — колишнє власницьке село при річці Понора, , 130 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки. Печеське — колишнє власницьке село при річці Понора, , 94 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини. Цеценівка — колишнє власницьке село при річці Случ, , 60 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини.
У 1900-1913 роках складалася з 2 містечок та 9 поселень, 11 сільських громад.
Станом на 1900 населення зросло до , 1718 дворових господарств, волосним старшиною був Іван Кушнірук.
Станом на 1913 населення зросло до , 2118 дворових господарств, волосним старшиною був І. Паращук.
Джерела
Посилання