Кирилічна абетка
А а Б б В в Г г Гъ гъ* Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Къ къ* Л л М м Н н Нъ нъ* О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Дж дж* Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я ﹡ Гъ (ğ), къ (q), нъ (ñ) і дж (c) є окремими літерами.
Латинська абетка
A a* B b C c Ç ç D d E e F f G g Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z ﹡Знак Ââ, використовується як показник м’якості приголосного і не є окремою літерою.
Правила вимови: Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з. с читається як дж у слові джміль. ç приблизно як українське ч. g як пом'якшене ґ — ґь. ğ приблизно як українське г. ı приблизно як українське и (голосний заднього ряду, неогублене [у]). i щось середнє між українськими и та і. j як українське ж. k як м’яке к — кь. l може визначати і тверде л, і м’яке ль. ñ на кшталт англійського ng у слові sing. ö як німецьке ö (огублене російське [э]). q залежить від діалекту, в літературній мові схоже на швидко вимовлене сполучення кх. ş приблизно як українське ш. ü як німецьке ü (огублене [і]). y як українське й.