Пенджикент – місто у Республіці Таджикистан, адміністративний центр Пенджикентської нохії Согдійської області. До 1953 року – селище.
Географія Місто розташовано у долині річки Зеравшан, у 68 кілометрах на південний схід від Самарканда, і в 320 кілометрах на південний захід від Худжанда.
Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.8 °C (73 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.6 °С (29.1 °F).
Промисловість У Педжикенті розташовано виноробний, цегляний, молочний, тютюново-ферментаційний, консервний завод, м’ясокомбінат, рисомельний комбінат.
Населення Населення Педжикента станом на 1974 рік становило 16 тис. мешканців, станом на 2010 рік населенням міста складало станом на 2013 рік – 40 тисяч.
Культура Освітні заклади У місті знаходиться педагогічне училище, історико-краєзнавчий музей.
Пам’ятки архітектури На південно-східній околиці сучасного Педжикента знаходяться руїни согдійського міста – давнього Пянджикента – унікальна пам’ятка домусульманської культури Середньої Азії. Його дослідження почалось ще в 1946 році. Місто існувало з 5 до середини 8 століття. У 1-й чверті 8 ст. Пянджикент був зруйнований арабськими завойовниками, а через деякий час занепавПенджикент // БСЭ Пенджикент // БСЭ .
Саразм — поселення IV – II тисячоліть до н.е. поблизу Пенджикента із збереженими храмами вогню, громадськими і житловими будівлями, культовими і палацовими спорудами. Загальна площа поселення перевищує 100 гектарів. Саразм був центром стародавнього рудовиробництва, золото і срібло, яке було виготовлено в місті експортувалось у країни Середнього і Близького Сходу та Західної Індії. При розкопках в Саразмі був знайдений палацовий комплекс площею понад 250 квадратних метрівПенджикент - Поселение Саразм .
На окраїні сучасного Пенджикента розташована середньовічна цитадель оточена житловими будівля з настінними розписами, недалеко від центру городища є некрополь. Це місце називається Кайнар за назвою джерела. Але найбільше прославилось городище давнього Педжикента живописними стінними розписами, які збереглися попри понад 1300-річне знаходження в завалах.
У гірському поселенні Мазорі Шариф знаходиться мавзолей Мухаммада Башоро – знавця хадисів (розповідей про вчинки і висловлювання пророка Мухаммада і його послідовників). Портал мавзолею серед написів має точне датування – 743 рік Хіджри, що відповідає 1342-1343 рокам.
Мавзолей засновника класичної таджицької поезії Абу-Абдулло Рудакі був збудований у 1958 році. Це пов’язано з тим, що до кінця не була вивчена біографія поета і відповідно не було досліджено місце його поховання. Відомо, що Рудакі останні дні свого життя провів у бідності і помер у 941 році у рідному поселенні Панджруд недалеко від Пенджикента.
На деякій відстані від Пенджикента розташований архітектурний комплекс Хазраті-Бобо (кишлак Чорку, м. Ісфара). Звідси ще одна його назва – мавзолей Чорку. У комплекс входять культові споруди різного часу будівництва, головним з яких є мавзолей святого, якого місцеве населення називає по різному «Хаст-і-Подшох», «Хаст-і-Амір», «Амір Хамза Сохібкірон»
Примітки