Архі́т Таре́нтський (; близько 440 — 360 до н. е.) — давньогрецький математик і астроном, державний діяч і полководець, один з перших теоретиків музики. Послідовник Піфагора, друг Платона, вчитель Евдокса.
Політична діяльність Точіних відомостей за роками немає. Згідно давньогрецьких авторів Архіт мав бути членом колегії стратегів. Також джерела називають Архіта демократично обраним стратегом-автократором у 367–361 роках до н.е. В цей час Таренту доводилося влаштовувати військові походи проти корінних італійців месапів. Загроза йшла і від тирана Сіракуз Діонісія Старшого, що вів експансію на території південної Італії, і, безумовно, був небезпекою для Тарента. Стратег-автократ жодного разу не зазнав поразки. У внутрішніх справах Архіт був справедливим, і м'яко керував містом.
Творчий набуток
Розв'язав багато геометричних задач, зокрема відому задачу подвоєння куба; йому приписується встановлення перших принципів механіки, також винайдення блока і гвинта. Зокрема, вирішуючи задачу подвоєння куба, вводить у математику механічні методи і креслення.
Ці ідеї продовжують Евдокс Кнідський, Менехм, Теетет Афінський та інші математики.
Крім того, розвиваючи ідеї Піфагора і користуючись його монохордом, Архіт розвивав теорію музики, давши їй теоретико-числове обґрунтування. За словами Клавдія Птолемея, його можна вважати найбільшим теоретиком музики.
Архіт Тарентський перший упорядкував механіку, приклавши до неї математичні основи, і перший звів рух механізмів до геометричного креслення.
Великого значення Архіт надавав "мистецтву рахування стосовно соціально-політичних і економічних питань, вважаючи обчислення, число основою математичного пізнання. Архіту належать слова:
Архіта Тарентського відрізняє системність мислення. Він присвятив ряд робіт нескінченності Всесвіту, чеснотам, мудрості, етичним питанням, питанням про дух і чуття, про первені речей, про загальні поняття і категорії, але вони не збереглися.
Досліджуючи фізичний світ, космос, Архіт розвиває ідеї нескінченного простору. Слідуючи за Евдемом, у своєму доведенні нескінченості Всесвіту, він приводить такі аргументи:
Збереглося близько 60 фрагментів, за якими можна судити про його наукову діяльність і світогляд. Архіт намагався об'єднати воєдино філософію, точні науки і вчення про державу.
На честь Архіта Тарентського названий грецький безпілотний літальний апарат, прототип якого представлений у вересні 2022 року.
Відомі роботи «Про математичні науки» «Бесіди»
Див. також 14995 Архітас — астероїд, названий на честь математика. Архіт () — метеоритний кратер, що знаходиться на північній межі Моря Холоду на видимому боці Місяця носить ім'я вченого.
Примітки
Література
Б. Л. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. Математика древнего Египта, Вавилона и Греции. Перевод с голландского И. Н. Веселовского. М.: Физматгиз, 1959. История математики. М.: Наука, 1970. Том 1: С древнейших времен до начала Нового времени. Прасолов В. В. Три классические задачи на построение: удвоение куба, трисекция угла, квадратура круга. М.: Наука, 1992. Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1: От эпических космогоний до возникновения атомистики, Изд. А. В. Лебедев. М.: Наука, 1989, с. 447—458. Щетников А. И. Развитие учения о музыкальной гармонии от Пифагора до Архита. В кн. Пифагорейская гармония: исследования и тексты. Новосибирск: АНТ, 2005, с. 25-65. Щетников А. И. Как были найдены некоторые решения трёх классических задач древности? Математическое образование, № 4 (48), 2008, с. 3-15. Bowen A. C. The foundations of early Pythagorean harmonic science: Architas, fragment 1. Ancient Philosophy, 2, 1982, p. 79-104. Huffman C. A. Archytas of Tarentum: pythagorean, philosopher and mathematician king. Cambridge UP, 2004. Жмудь Л. Я. Архит из Тарента. Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с. К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.
Посилання Досократики