Станіслав Ґроховський (або Станіслав Гроховський) гербу Юноша (; ) — польський шляхтич, релігійний діяч, королівський секретар. Львівський латинський архієпископ з 1634 року. Представник роду Ґроховських.
Життєпис Найстарший із 6-ти синів Войцеха Ґроховського та його дружини Зофії з Монастирських гербу Пилява, внук Петра та його дружини Красіцької,Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — Т. II. — S. 308. брат луцького та перемиського єпископа РКЦ Ахація, Миколая — королівського секретаря, Кшиштофа — бургграфа Кракова, перемиського каштеляна Феліціяна,Czapliński W. Grochowski Felicjan h. Junosza (zm. ok. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 593. львівського каштеляна Рафала Ґроховських.
Походив із Перемиської землі. Навчався у Краківській академії (нині Ягайлонський університет). 1609 року був королівським секретарем. Мав суперечку з домініканцями в Яворові. 1634 року за його сприяння збудували на місці давнішого новий Палац латинських архієпископів Львова;Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 72. сам Ґроховський відмовлявся відбути «інгрес» на посаду, поки не завершили коштовні роботи з оформлення фасаду палацу.Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 21.
Після того, як львівські ченці-домініканці викрали зі шпиталю св. Лазаря екс-домініканина Радковського, Ґроховський наклав на їхній костел і монастир інтердикт та відлучення (екскомуніку), які невдовзі скасував нунцій Маріо Філонарді. Видав у 1644 році новий інтердикт та екскомуніку на львівських домініканів; ченці виконали вимоги, тому відкликав їх. Мав процеси з львівським магістратом.ks. Rechowicz M. Grochowski Stanisław h. Junosza (zm. 1645)… — S. 599. 1644 року за його сприяння перенесли до середини катедри біля цвинтаря ікону Матері Божої Ласкавої (потім — до новозбудованої каплиці Домагаличів).Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 116.
У Латинській катедрі Львова було встановлено йому пам'ятний «надгробок» зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архиєпископа Вацлава Сєраковського. Нині на цьому місці є таблиця з епітафією Сєраковському.Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 81.
Тіло покійного архиєпископа Ґроховського спочатку не дозволили поховати через його боргиŁoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 24. : кредитори домоглись арешту. Прах померлого чекав на поховання, доки спадкоємці Ґроховського не виплатили боргиЛемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 32.. Був похований у родинному гробівці в Перемишлі.
Примітки
Джерела Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — ISBN 978-617-629-024-7. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 19—24. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów, 1738. — Т. 2. — 761 s. — S. 307—308. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. ks. Rechowicz M. Grochowski Stanisław h. Junosza (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 599.