У багатьох політеїстичних релігіях присутній бог грому — джерело або уособлення грізних природних сил (в першу чергу грому і блискавки). Образ цих богів сильно варіюється в різних культурах. Наприклад, в індоєвропейських народах бог грому нерідко виступає головним богом, повелителем всіх інших богів (Зевс у грецькій міфології та Юпітер, багато рис якого запозичила в Зевса римська міфологія; Індра в індуїзмі; Перун в слов'ян) або перебуває у близьких, часто родинних, стосунках з повелителем, наприклад Тор, син царя богів Одіна.
Список богів грому
Тешуб (хуритська міфологія) Адад, Хадад; Мардук (Месопотамія: Вавилон, Ассирія) Бронт; Зевс (грецька міфологія) Суман; Юпітер (римська міфологія) Тараніс (кельтська міфологія) Перкунас (балтійська міфологія) (міфологія даків) або Перкеле (фінська міфологія) Індра, Парджанйа (індуїзм) (китайська міфологія) Райдзін; Сусаноо (японська міфологія) Громовий Птах (індіанська міфологія) Тлалок (міфологія ацтеків) Чак (міфологія мая) (міфологія сапотеків) Сет (єгипетська міфологія) Шанго (міфологія йоруба) (міфологія австралійських аборигенів) (міфологія маорі)
Література H. Munro Chadwick, The Oak and the Thunder-God, Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland (1900).