Павловський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 1779–1924 роках. Повітове місто — Павловськ.
Географічне положення Повіт розташовувався в історичній області Слобідська Україна, у центрі Воронезької губернії.
Площа повіту в 1897 році становила 3694,4 Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників верст² (4 204 км²).
Населення За даними перепису 1897 року в повіті мешкало ( та — ). За національним складом: росіяни — 57,8%, українці — 42,0%. У повітовому місті Павловськ мешкало .
Історія Повіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію.
Декретом від 12 травня 1923 повіт скасовано, територія розподілена між Бобровським і Богучарським повітами[Декрет ВЦВК «Про адміністративний поділ Воронезької губернії»].
Адміністративний поділ На 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей : Александровська, Александровсько-Донська, Буйловська, Верхнє-Мамонська, Воронцовська, Гавриловська, Гвазданська, Гнілушинська, Гороховська, Журавська, Казинська, Клєповська, Лівенська, Лосєвська, Михайловська, Нижнє-Мамонська, Петровська, Семеновська, Солонецька, Шестаковська.
Джерела
Довідка про зміну адміністративно-територіального поділу Воронезької області
Примітки