Ворона австралійська (Corvus orru) — вид горобцеподібних птахів роду крук (Corvus) родини воронових (Corvidae).
Поширення Вид поширений у тропічному поясі в Північній Австралії, існують також ізольовані популяції на Новій Гвінеї, Молуккських островах та на острові Нова Британія.
Опис Вид сягає 55-50 см завдовжки, вага — до 1,5 кг, схожий на чорну ворону, але має довші ноги та товстіший дзьоб.
Спосіб життя У більшості районів ворона австралійська веде осілий спосіб життя. Поширений у різних біотопах: тропічних та помірних лісах, саванах, степах, легко пристосувався до урбаністичних умов.
Розмноження Гнізда птахи влаштовують у верхніх частинах крон високих дерев на головному стовбурі або в розвилках основних гілок крони. Будують гніздо обидва птахи пари з гілок, зібраних на землі або зламаних на дереві, вистилають його лубовими волокнами, шерстю. Кладка складається з 4-5 яєць блідо-зеленуватою або сіро-зеленуватого забарвлення з оливково-коричневими крапками, цятками, мазками. Розміри яєць 42,0-51,7 х 28,9-33,2 мм.
Харчування Як і воронові, ворона австралійська всеїдна. Може споживати рибу, мертвечину, яйця птахів і крокодилів, гризунів, харчові відходи людей, фрукти і комах. Вона легко пристосовується і розумна, як і його родичі з Північної Америки, Європи, Африки та Азії. Ворона австралійська навчилася вбивати і поїдати інтродукованих отруйних жаб ага, не отруюючись (він перевертає її на спину і завдає смертельний удар своїм дзьобом). Також ця ворона скльовує паразитів зі шкури австралійського бантенга (цей симбіоз розвивався 150 років).
Примітки
Посилання Bonaparte, C.L. (1850). Conspectus Generum Avium. Tom. I. Lugduni, Batavorum: E.J. Brill Mathews, G.M. (1912). A Reference-List to the Birds of Australia. Novit. Zool Cliff Goddard (1992). Pitjantjatjara/Yankunytjatjara To English Dictionary (2 ed.). Alice Springs, Northern Territory: Institute for Aboriginal Development. pp. 26. ISBN 0-949659-64-9