Анатолій Степанович Гальчинський (3 листопада 1935, Богуслав, Київська область, Українська РСР, СРСР — 6 жовтня 2022) — український економіст, ліберал; доктор економічних наук (1980), професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Біографія Народився 3 листопада 1935 року в Богуславі на Київщині.
У 1964 році закінчив економічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка.
З 1965 року депутат Миронівської райради Київської області, з 1973 року — депутат Київської міськради.
У 1970 році закінчив аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, де навчався разом з Леонідом Кравчуком.
У 1975–1988 рр.. завідував кафедрою політекономії Київського педагогічного інституту іноземних мов. У 1988–1991 рр.. — Професор кафедри політекономії Інституту політології та соціології управління; в 1991–1992 рр.. — Завідувач кафедри грошових і валютних відносин Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка; в 1992–1994 р. — завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових проблем, головний науковий працівник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
У 1992–1993 рр.. — Член соціально-економічної ради Президента України. У 1994 р. брав участь у підготовці передвиборчої програми Леоніда Кучми. У 1994–2005 рр.. — Радник Президента України з питань макроекономічної політики. З жовтня 1994 очолював робочу групу з підготовки економічної програми Президента України «Шляхом радикальних економічних реформ»; Л. Кучма назвав А. Гальчинського «головним ідеологом» програми реформ, частково реалізованої в 1994–1999 роках.
Одночасно починаючи з грудня 1996 по липень 1997 р. був заступником голови Адміністрації Президента України з економічної політики; в 2000–2005 рр.. очолював Національний інститут стратегічних досліджень, з 19 жовтня 2000 по 2005 р. був головою Ради Національного банку України.
У 1990-ті роки входив до складу: Політвиконкому об'єднання «Нова Україна» (з 1995) Політвиконкому МКУ (1993–1996) Ради з питань економічної реформи при Президентові України (з грудня 1994) Конституційної Комісії (1994–1996) Державної комісії з грошову реформу Комісії з розробки Національної програми розвитку сільськогосподарського виробництва на 1996–2005 рр.. (З вересня 1995) Вищої економічної ради Президента України (1997–2001) Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (1997–1999) Політради Народно-демократичної партії (з 1996).
головний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Автор наукових праць Автор більш як 150 наукових праць.Електронні каталоги Web ІРБІС «Світова валютна система» (1993), «Становлення суспільства постформаційної цивілізації» (1993), «Основи економічної теорії» (1995, співавтор), «Україна: наука та інноваційний розвиток» (1997, співавтор), «Кінець тоталітарного соціалізму. Що далі?» (1997), «Теорія грошей» (1996, 1997, 1998), «Обраним шляхом» (1999), «Україна: поступ у майбутнє» (1999).
Нагороди та відзнаки Заслужений діяч науки і техніки України (1992) Почесна відзнака Президента України Орден «За заслуги» II ст. (1999) Медаль А. С. Макаренка (1985) Орден Бернардо О'Хіггінса (1995, Чилі) іменна премія АКБ «INKO» (1995).
Примітки
Література Л. В. Губерський. Гальчинський Анатолій Степанович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
Анатолій Гальчинский: «Євроінтеграційна стратегія нашої країни…виключає альтернативи» Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського