Збірна Сейшельських Островів — представляє державу Сейшельські Острови на міжнародних футбольних турнірах і в товариських матчах. Контролюється Федерацією футболу Сейшельських островів. Є членом ФІФА та КАФ з 1986 року. Збірна Сейшельських островів відноситься до аутсайдерів африканського футболу і жодного разу не брала участі ні в Чемпіонаті світу, ні в Кубку африканських націй. «Пірати» регулярно беруть участь у кваліфікаційних турнірах Кубка африканських націй і чемпіонату світу.

Історія Футбол на Сейшельських островах зародився в 1930-х роках. Першим офіційним футбольним змаганням на островах був Кубок виклику, організований в 1936 році, а в 1941 році було проведено перший футбольний чемпіонат за участю 5-ти команд. Матчі в той час тривали 60 хвилин, а самі футболісти грали босоніж.

У 1969 році президент Федерації футболу Сейшельських Островів заявив про намір створити національну збірну. Запрошений на громадських засадах англієць Адріан Фішер приєднався до федерації у вересні та розпочав реорганізацію футболу на Островах. З його ініціативи гравців зобов'язують виступати у взутті, вводяться сучасні методи навчання футболістів, змінюються тренування, і, найголовніше, відтепер матчі тривають 90 хвилин. У квітні 1970 році щойно сформована збірна проводить товариський матч проти збірної Кенії. Перший матч на футбольному полі був проведений на стадіоні «Момбаса» проти ФК «Фейзал». До 1973 року збірна під керівництвом Адріана Фішера зіграла шість матчів проти різноманітних футбольних клубів.

Свій перший міжнародний товариський матч збірна Сейшел зіграла 13 березня 1974 року проти Реюньйону. Це був перший товариський матч, який проходив поза межами Сейшел, «Пірати», прізвисько, яке закріпилося за збірною Сейшельських Островів, програли з рахунком 0:2. Два роки по тому, вже збірна незалежних Сейшельських Островів знову зустрілася зі збірною Реюньйону, матч завершився поразкою Сейшел з рахунком 1:4. У вересні 1977 року збірна вперше взяла участь у турнірі під егідою ФІФА, зустрівшись зі збірною Маврикію на Реюньйоні. Матч завершився поразкою сейшельців з рахунком 1:2. Свою першу в історії перемогу команда здобула у себе вдома над Реюньйоном у 1978 році.

У серпні 1979 року на Сейшельських Островах відбулися перші Ігри островів Індійського океану. У першому матчі групового етапу «Пірати» поступаються Реюньйону з рахунком 0:3, а потім, у другому матчі групового етапу, сейшельці здобувають свою перемогу над Мальдівами з рахунком 9:0, найбільша перемога в історії збірної. У півфіналі турніру Сейшели у серії післяматчевих пенальті перемогли збірну Маврикію (основний час поєдинку завершився з рахунком 1:1). У фіналі турніру, знову проти Реюньйону, Сейшельські острови поступилися з рахунком 1:2.

Дебют у офіційних міжнародних поєдинках та перемога на Іграх островів Індійського океану 2011 На Іграх островів Індійського океану 1985 року збірна Сейшел припинила свої виступи вже на стадії групового етапу, але 31 серпня 1986 року збірна зіграла свій перший офіційно визнаний ФІФА та КАФ матч, ця подія стала можливою у зв'язку зі вступом збірної до вище вказаних організацій. Це був матч проти збірної Маврикію в рамках кваліфікації до Всеафриканських ігор 1987 року, в якому сейшельці поступилися з рахунком 1:2. У 1988 році збірна вперше у своїй історії зіграла у попередньому раунді Кубку африканських націй. У першому матчі з рахунком 0:3 збірна Сейшел поступилася Маврикію, а у матчі-відповіді здобула перемогу 1:0.

У півфіналі Ігор островів Індійського океану 1990 року сейшельці зазнали найбільшої поразки на цьому турнірі в своїй історії від Мадагаскару з рахунком 0:6. У матчі за бронзові медалі турніру збірна Сейшельських островів перемогла Коморські Острови з рахунком 3:1. У наступному розіграші турніру збірна не змогла повторити свого досягнення. Вона зазнала чотирьох поразок та посіла підсумкове четверте місце.

Після припинення боротьби збірною Сейшельських Островів у попередньому раунді Кубку африканських націй 1996 року від Маврикію з рахунком 1:2, Федерація розпочинає ошуки нового головного тренера збірної, і в 1997 році на цю посаду запрошують чорногорця Вожо Гардашевича. Під його керівництвом, «Пірати» знову займають третє місце на Іграх островів Індійського океану 1998 року, а через два роки вперше беруть участь у кваліфікаційному раунді до чемпіонат світу. Суперником сейшельців була збірна Намібії. У першому матчі між цими суперниками, який проходив на стадіоні «Стад Лініте» у місті Вікторія на Сейшелах, господарі відзначилися на 28-й хвилині матчу зусиллями Філіпа Зіалора, але цей матч закінчився з рахунком 1:1. А в матчі-відповіді перемогу святкувала збірна Намібії з рахунком 3:0. Невдалим для збірної Сейшельських Островів була участь у попередньому раунді Кубку африканських націй 2000 року, в якому вони поступилися Зімбабве за сумою двох матчів з рахунком 0:6. Далі протягом двох років збірна не брала участі в жодному турнірі. Відновили свою участь «Пірати» у міжнародних турнірах для виступів у кваліфікаційному раунді до Кубку африканських націй 2004. Потрапивши до 6 групи, команда, яку очолював спочатку француз Домінік Базенаі, а потім німець Міхаель Ніс, посіла третє місце у групі, при цьому перемогла у себе вдома збірні Еритреї (1:0) та Зімбабве (2:1). Після підготовки в Німеччині на Іграх островів Індійського океану 2003 сейшельці завоювали бронзові нагороди, але після цього сейшельці зазнали поразки в кваліфікаційному раунді до Чемпіонату світу 2006 та Кубку африканських націй 2006 проти Замбії з рахунком 1:5 за сумою двох матчів. Невдалий виступ збірної до кваліфікації вище вказаних турнірів призвів до того, що протягом наступних двох років збірна не провела жодного офіційного матчу.

З новим конголезьким тренером Раулем Шунгу, «Пірати» тріумфували в 2006 році на турнірі, присвяченому незалежності Сейшел, перемігши Маврикій та Танзанію з однаковими рахунками 2:1. У відбірному турнірі до Кубку африканських націй 2008 збірна Сейшельських Островів потрапила до 4 кошику, вона зазнала поразки у першому матчі від Судану, але переграла збірну Маврикію з рахунком 2:1 у другому матчі. Після цієї перемоги «Пірати» посіли 129-те місце у рейтингу збірних, який оприлюднила ФІФА, це був найвищий рейтинг збірної за всю історію її існування. Однак цей успіх так і залишився поодиноким, оскільки команда завершила решту відбіркового етапу з трьох поразок і нічиєї проти Маврикія і припинила боротьбу в першому раунді Кубку КОСАФА та Ігор островів Індійського океану 2007. Також збірна програла усі свої поєдинки в 2008 році в рамках відбору до Чемпіонату савту та КАН 2010. У 2008 році на Кубку КОСАФА, «Пірати» розгромно перемагають Маврикій з рахунком 7:0, при чому чотири рази у тому поєдинку відзначився у воротах суперника Філіп Зіалор, а також зіграли в нічию 1:1 з Мадагаскаром і посіли третє місце в групі А. Наступний розіграш Кубку сейшельці залишили без жодної перемоги.

Для підготовки до домашніх Ігор островів Індійського океану 2011, Федерація викликала за два роки тридцять гравців, які потім тренувалися двічі на тиждень. Тренувальні збори у себе вдома та в Південній Африці поєднувалися з товариськими матчами між збірною Сейшельських островів та клубами з цієї країни, чемпіоном Свазіленду Янг Баффалос та командами з Південної Африки. На Іграх островів Індійського океану 2011 збірна потрапила до групи А, який Сейшели завершують перемогами над Мальдівами та Маврикієм, а потім у півфіналі в додатковий час перемогли Реюньйон з рахунком 2:1. У фіналі турніру сейшельці знову зустрілися зі збірною Маврикію, основний та додатковий час поєдинку завершиася в нічию 1:1, тож справа дійшла до пробиття післяматчевих пенальті, в яких з рахунком 4:3 перемогли саме сейшельці. Таким чином, збірна Сейшел здобула свій перший в історії трофей.

З 2012 року до сьогодні Збірна Сейшельських островів не брала участі у кваліфікації до Кубку африканських націй 2012, у першому турі кваліфікації до ЧС-2014 сейшельці зазнають розгромної поразки за сумою двох матчів з рахунок 0:7 від Кенії. З аналогічним рахунком у кваліфікації до Кубку африканських націй 2013 «Пірати» поступилися Демократичній Республіці Конго, а також зазнали двох поразок у Кубку КОСАФА 2013. Напр44кінці цього року «Пірати» здобувають перемогу в Кубку Мальдів. На цьому турнірі вони двічі перемагають збірну-господарку турніру.

У 2014 році збірна розпочала виступи в кваліфікації до Кубку африканських націй 2015. Перший матч завершився поразою «Піратів» з рахунком 0:2 від Сьєрра-Леоне, у матчі-відповіді сейшельці отримали технічну поразку після рішення уряду Сейшельських Островів, яким було заборонено гравцям та тренерському штабу в'їжджати на територію Сьєрра-Леоне через епідемію хвороби, яку спричинює вірус Ебола в Західній Африці. У тому ж році, «Пірати» зіграли два товариські матчі зі збірною Шрі-Ланки. В першому матчі сейшельці поступилися з рахунком 1:2, а в другому перемогли з рахунком 3:0. На Кубку КОСАФА 2015 сейшельці припинили боротьбу вже у першому ж раунді, а на Іграх островів Індійського океану також припинили боротьбу вже у першій стадії розіграшу турніру. Пізніше тренер Ульріх Мазіот потім замінюється на тандем двох тренерів зі статусами виконувачі обов'язків, сейшельці створили сенсацію, зігравши з Ефіопією в рамках кваліфікації до Кубку африканських націй 2017 в нічию.

Форма, емблема та прізвисько Команда грає вдома, в червоній сорочці, червоних шортах та червоних шкарпетках. Виїзна форма збірної має білий колір. З початку 2000-х років форму для збірної постачає німецька фірма Adidas.

Національна збірна Сейшельських Островів з футболу використовує емблему Сейшельської футбольної федерації. Збірна отримала своє прізвисько—"Пірати"—завдяки піратам, які у XVIII столытты зробили острова архіпелагу своїм притулком, найвідомішим серед них є Олів'є Левассер, на прізвисько «Стерв'ятник».

Склад команди

Комплектація збірної З моменту свого створення збірна Сейшельських Островів з футболу складається в основному з гравців, які виступають у чемпіонаті Сейшельських Островів. Внесок гравців, що грають за кордоном невеликий. Найвідомішим легіонером збірної є півзахисник Кевін Бетсі, професіональний футболіст, який виступав у Прем'єр-лізі і син гравця національної збірної Сейшел, який ставав бронзовим призером перших Ігор островів Індійського океану. Він захищав кольори Сейшел на Іграх островів Індійського океану, після відмови кілька років тому виступати за збірну Сейшельських Островів.

Ключові гравці Голкіпер Нельсон Софа, який народився в 1974 році, почав викликатися до національної збірної у віці 17 років, і разом з командою брав участь у п'яти розіграшах Ігор островів Індійського океану. На цих турнірах у складі збірної завоював бронзові медалі в 1998 та 2003 роках, а також відстоявши у серії післяматчевих пенальті у фіналі турніру 2011 року завоював золоті медалі. Починаючи з 2002 року брав участь у тридцяти трьох відбіркових турнірах, а також зіграв 10 матчів у кваліфікації до Чемпіонату світу. Нельсон Софа оголосив про завершення кар'єри у національній збірній у 2013 році, але залишився у національній збірній на посаді тренера воротарів, проте продовжує кар'єру гравця, але лише на клубному рівні.

Нападник Філіп Зіалор, що народився в 1976 році, є найкращим бомбардиром в історії національної збірної з 11 забитими м'ячами в 35 зіграних матчах у складі збірної. Найкращий бомбардир чемпіонату Сейшельських Островів забивав у футболці національної збірної у 2003, 2008 і 2009 роках, у ворота Намібії у 2000 році і чотири рази у ворота Маврикію на Кубку КОСАФА 2008.

Склад Нижче наведено список гравців, яких обрав головний тренер збірної Ральф Жан-Луї на матч проти збірної Лесото в рамках кваліфікації до Кубку африканських націй 2017 року:

Тренери