«Іскандер» (, індекс комплексу — 9К720, за класифікацією МО США і НАТО — SS-26 Stone) — російський оперативно-тактичний ракетний комплекс. Розроблений на (КБМ). Почав розроблятися в 1988 році, вперше представлений в 1999 році, серійно виробляється з 2005 року. Здійснює запуск ракет класу земля-земля різних типів: балістичні «Іскандер», «Іскандер-М», «Іскандер-Е», крилаті «Іскандер-К».
Є подальшим розвитком ОТРК 9K714 «Ока». Максимальна дальність ураження цілі балістичними ракетами з ОТРК «Іскандер-М» — не менше 500 км (оголошена публічно) і може сягати 700 км (за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної). Існує модифікація для пуску крилатих ракет 9М729 з максимальною дальністю до 2500 км.
Історія розробки
Мобільна ракетна система «Іскандер» стала другою спробою Росії замінити ракету «Ельбрус». Перша спроба, ОТР-23 «Ока», була ліквідована в рамках Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). Робота над проєктуванням Іскандера розпочалася в грудні 1988 року під керівництвом конструктора ракетного озброєння КБМ Сергія Непобєдімого та не зазнала суттєвого впливу після розпаду СРСР у 1991 році.
Перший успішний запуск відбувся у 1996 році.
У вересні 2004 року на нараді з високопосадовцями оборонного відомства, що звітували перед президентом Володимиром Путіним про підготовку оборонного бюджету на 2005 рік, міністр оборони Росії Сергій Іванов повідомив про завершення статичних випробувань нової тактичної ракетної системи Іскандер. Він зазначив, що систему почнуть масово виробляти у 2005 році, а до кінця того ж року Росія матиме бригаду, оснащену цією системою.
У березні 2005 року джерело в російській оборонній промисловості повідомило агентству «Інтерфакс-АВН» про можливість розробки нових ракет із дальністю 500—600 кілометрів на базі існуючих тактичних ракетних систем «Іскандер-Е». Однак він зазначив, що «це може зайняти п'ять або шість років».
У 2006 році було розпочато серійне виробництво тактичної балістичної ракетної системи «Іскандер-М», і система була прийнята на озброєння російської армії. У 2014 році було повідомлено, що вартість виробництва цієї системи зменшили на третину шляхом скорочення націнки у 20 % на кожному етапі постачання компонентів з накопичених 810 % до націнки 21 %, яка застосовувалася лише до готової продукції.
У листопаді 2016 року російські військові оголосили про модернізацію системи «Іскандер-М»Минобороны пообещало полностью оснастить ракетные войска «Искандерами». . RBC, 18 November 2016.. Кілька країн виявили інтерес до закупівлі експортної версії «Іскандера», однак про таку можливість було оголошено лише на початку лютого 2017 року.
Сполучені Штати заявили, що крилаті ракети 9М728/9М729 (SSC-X-7/SSC-X-8), які використовуються у версії «Іскандер-К», порушують ДРСМД, оскільки їхня оцінювана дальність перевищує 500 кілометрів.
Виробництво та модернізація в умовах санкцій
У 2025–2026 роках Росія інтегрувала в свої балістичні ракети «Іскандер-М» низку технічних рішень, запозичених з північнокорейських балістичних ракет KN-23. Зокрема, на ракетах з'явився оновлений модуль 9B899, який відстрілює хибні цілі, дипольні відбивачі та теплові пастки на фінальній ділянці траєкторії. Також були вдосконалені бортові системи для роботи в умовах активного радіоелектронного протиборства, швидкодійність процесора обробки зображення оптичної головки самонаведення та програмне забезпечення.
За словами полковника Олександра Заруби, головного наукового співробітника Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, ці нововведення спрямовані на підвищення здатності ракет проривати системи протиракетної оборони.
Призначення
Ракетний комплекс «Іскандер» призначений для ураження бойовими частинами у звичайному спорядженні малорозмірних і площинних цілей у глибині оперативної території військ противника. Передбачається, що може бути засобом доправлення тактичної ядерної зброї.
Найбільш ймовірні цілі: засоби вогневого ураження (ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, далекобійна артилерія); засоби протиракетної і протиповітряної оборони; літаки та гвинтокрили на аеродромах; командні пункти та вузли зв'язку; найважливіші об'єкти цивільної інфраструктури.
Бойові характеристики
Точність (КІВ): до 200 м — при інерціальному наведенні (ІНС) на дальності близько 300 км; до 50 м — при використанні супутникової корекції ГЛОНАСС; 10–20 м — при використанні опціональної оптичної головки самонаведення (кореляційної ГСН); Стартова маса ракети: 3 800 кг; Маса бойової частини: 480 кг (але може бути зменшена для досягнення більшої дальності); Довжина 7,2 м; Діаметр 920 мм; Швидкість ракети після початкової ділянки траєкторії: 2 100 м/c. Максимальні перевантаження в процесі польоту — 20-30G (ракета маневрує в польоті як по висоті, так і по напрямку польоту). Максимальна висота траєкторії — 50 км; Підлітний час на мінімальну дальність 50 км: 23 с. Підлітний час на максимальну дальність 500 км: 238 с. Мінімальна дальність ураження цілі: 50 км; Максимальна дальність ураження цілі: 500 км «Іскандер-М» (390 км за даними ГУР), 500 км Іскандер-К (500 км з крилатою ракетою Р-500, за деякими джерелами до 700 км), 280 км Іскандер-Е (експортний). Наведення: ІНС, ГЛОНАСС, Оптична ГСН; Час до пуску першої ракети: 4—16 хвилин; Інтервал між запусками: 1 хвилина (для пускової установки 9П78 з двома ракетами); Температурний діапазон експлуатації: від -50 °C до 50 °C; Термін експлуатації: 10 років, зокрема три роки в польових умовах.
Склад комплексу До складу комплексу входять шість типів машин (51 одиниця на ракетну бригаду):
'Самохідна пускова установка (СПУ)' (9П78-1) 12 шт. — Призначена для зберігання, транспортування, підготовки і запуску по цілі двох ракет. Іскандер може бути виконаний на основі спеціального колісного шасі виробництва Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ-7930). Повна маса 42 т, корисне навантаження 19 т, швидкість пересування по шосе / ґрунтовій дорозі 70/40 км / год, запас ходу по паливу 1000 км. Розрахунок 3 людини. 'Транспортно-заряджальна машина (ТЗМ)' (9Т250 (9Т250Е)) 12 шт. — Призначена для транспортування додаткових двох ракет. Виконана на шасі МЗКТ-7930, оснащена вантажним краном. Повна бойова маса 40 т. Розрахунок 2 людини. 'Командно-штабна машина (КШМ)' (9С552) 11 шт. — Призначена для управління всім комплексом «Іскандер». Виконана на колісному шасі КАМАЗ 43101. Радіостанція Р-168-100КАЕ «Акведук». Розрахунок 4 людини. Характеристики КШМ: максимальна дальність радіозв'язку на стоянці / на марші: 350/50 км; час розрахунку завдання для ракет: до 10 с; час передачі команд: до 15 с; число каналів зв'язку: до 16: час розгортання (згортання): до 30 хвилин; час безперервної роботи: 48 годин. 'Машина регламенту і технічного обслуговування (МРТО)' — призначена для перевірки бортової апаратури ракет і приладів, для проведення поточного ремонту. Виконана на колісному шасі КамАЗу. Маса 13,5 тонн, час розгортання не перевищує 20 хвилин, час автоматизованого циклу регламентної перевірки бортової апаратури ракети — 18 хвилин, розрахунок 2 людини. 'Пункт підготовки інформації (ППІ)' (9С920, КАМАЗ 43101) — призначена для визначення координати цілі і підготовки польотних завдань для ракет з подальшою їх передачею на СПУ. ППІ пов'язаний із засобами розвідки і може отримувати завдання і призначені цілі з усіх необхідних джерел, в тому числі із супутника, літака або БПЛА. Розрахунок 2 людини. 'Машина життєзабезпечення (МЖО)' 14 шт. — Призначена для розміщення, відпочинку та харчування бойових розрахунків. Виконана на колісному шасі КАМАЗ 43118. Машина має в своєму складі: відсік відпочинку і відсік побутового забезпечення. Відсік відпочинку має 6 спальних місць вагонного типу з відкидними верхніми лежаками, 2 рундуки, вбудовані шафки, вікно, що відкривається. Відсік побутового забезпечення має 2 рундуки з сидіннями, складаний підйомний стіл, систему водопостачання з баком на 300 літрів, бачок для підігріву води, насос для перекачування води, систему зливу, мийку, сушарку для одягу і взуття. 'Комплект арсенального обладнання' і 'навчально-тренувальні засоби' .
Модифікації
Огляд Іскандер-М — варіант для російських збройних сил, 2 балістичні ракети 9М723 на ПУ, дальність стрільби до 500 км. Іскандер-Е — експортний варіант Іскандер-М. Дальність стрільби обмежена до 280 км. Іскандер-К — варіант з використанням крилатих ракет Р-500, дальність стрільби 500 км, маса БЧ 480 кг. Висота польоту ракети близько 7 метрів при виході на ціль, і не вище 6 км, ракета автоматично коригується весь час польоту і автоматично огинає рельєф місцевості.
9К720 «Іскандер-М»
Іскандер-М — варіант для російських збройних сил, 2 балістичні ракети 9М723 на ПУ, дальність стрільби до 500 км (офіційно, але може сягати 700 км за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної).
Висота польоту 6-50 км, велика частина зазвичай проходить на максимальній висоті. Керована протягом всього польоту. Траєкторія не балістична, важкопрогнозована. Ракета виконана за технологією малої помітності радіолокації і також має радіопоглинаюче покриття. Прогнозування цілі при спробі раннього перехоплення додатково ускладнюється інтенсивним маневруванням при зльоті і при спуску до цілі.
При спуску до цілі ракета маневрує з перевантаженням 20-30 одиниць, опускаючись на швидкості 700—800 м/с (ці показники перевищують або знаходяться на межі можливостей кращих систем ПРО/ППО середнього рівня дальності), під кутом близько 90° (у деяких випадках такого кута атаки достатньо для повної беззахисності атакованого комплексу ПРО, і тим більше ППО, особливо малої дальності), таким чином Іскандер-М має низку переваг над аналогами і високі можливості не просто ураження цілі, але навіть засобів захисту від сучасних систем ПРО.
Серед уламків застосованих проти України ракет в лютому 2022 року були помічені досі невідомі широкому загалу суббоєприпаси, які отримали неофіційне позначення 9Б899 () в каталозі організації CAT-UXO. Подальше розслідування встановило, що це — хибні цілі (), які випускає основна ракета в кількості до шести одиниць аби збити з пантелику системи протиракетної оборони. Ці пастки можуть вводити в оману РЛС або ж ракети з інфрачервоними головками самонаведення, або ж ставити завади для РЛС підсвічування цілі чи радіокомандним каналам управління зенітними ракетами у ЗРК.
11 січня 2020 року в Казахстані, у Байганинському районі Актюбінської області, впали уламки ракети, дуже подібні на уламки ракети комплексу «Іскандер-М». При цьому пуск відбувся з 4-го Державного центрального міжвидового полігону Росії («Капустин Яр»). Таким чином, фактична відстань польоту впевнено перевищила 650 км.
Трохи згодом було поширене повідомлення, що насправді уламки не від ракети комплексу «Іскандер-М», а невідомо ким запущеної та неназваної «дослідницької ракети», призначеної для «вивчення верхніх шарів атмосфери».
Є подальша модифікація 9К720М1 «Іскандер-М1» — варіант зі СПУ 9П701 та ТЗМ 9Т256, що несуть по 4 КР 9М729 (офіційно дальність 480 км).
Кинджал
В березні 2018 року Володимир Путін оголосив про створення в Росії низки сучасних зразків озброєнь. Серед наведених прикладів була названа нова гіперзвукова ракета повітряного базування. На показаному демонстраційному ролику запуск був здійснений з МіГ-31, а ракета нагадувала за зовнішнім виглядом та габаритами ракету комплексу «Іскандер». Про нову модифікацію відомо лише те, що вона має назву «Кинджал» та здатна вражати великі кораблі. Іншим прикладом новітньої зброї була крилата ракета з ядерною силовою установкою та «необмеженим» радіусом дії. Начебто Росія навіть здійснила випробувальні пуски прототипів у 2017 році (що дало підстави до спекуляцій на темі зафіксованих протягом того ж року викидів ізотопу йоду-131 у Європі).