Давидовські гербу Прус — шляхетська родина польсько-руського походження. Прізвище походить від колишнього міста Давидів коло Львова.
Особи Григорій ТимстичМихайловський В. Васальні стосунки князів Коріятовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К : «Дієз-продукт», 2010. — № 4 (493). — С. 13. — ISSN 0130-5247. (Grzegorz Tymszyc) — шляхтич, отримав від Казімєжа ІІІ у 1362 році чотири села у Львівському повітіТам само., зокрема, Давидів; походив з Сілезії Станіслав (Осташко) з Давидова — суддя львівський гродський та земський, самбірський староста; дружина — дочка руського шляхтича Ходка Лоєвича (його опікуна в дитинстві) Анна (Ганка) Миколай — підписувався з Горпина, в 1446 році записаний в львівському суді як «nobiles Lachi», загинув у битві на Краснім Полі 1450 року; Ян Длуґош помилково назвав його Станіславом Йошко (помер між серпнем 1441 — червнем 1442) Станіслав; 1456 року повертав борги через викуп дружини з татарської неволі, став дідичем Давидова, Черепина, Шанева, помер бл. 1468 Ян Ян, з братом обмінялись маєтностями у 1464 році Ян; жив у 1472 році, дідич Новосільців, Журавників, сіл у Львівському повіті, 1466 року під присягою відмовився від звинувачень у нападі і пограбуванні ним церкви Станіслав з Новосільців — у 1502—1509 роках — підсудок, 1509—1512 — суддя земський львівський
З 16 століття є інформація про гробівець Давидовських в каплиці чудотворної ікони Богоматері костелу Божого Тіла (домініканців) у Львові.
Примітки
Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — T. 4, 1904. — S. 114—115. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — 820 s. — T. 2. — S. 23. Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2003.— T. XLII/1, zeszyt 172. — S. 23—26.