Нікóла Те́сла (; 10 липня 1856, Смилян, Хорватія — 7 січня 1943, Нью-Йорк, США) — американський винахідник і фізик сербського походження.
Походив із сербської сім'ї, згодом став громадянином США. Тесла найбільш відомий своїми винаходами у галузі електрики, магнетизму та електротехніки. Зокрема йому належать винаходи змінного струму, поліфазової системи та електродвигуна зі змінним струмом. Був ключовою фігурою при побудові першої гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді. Одиниця вимірювання магнітної індукції в системі SI названа на честь дослідника.
Біографія За легендою, Нікола Тесла народився точно опівночі дуже грозової ночі. Це сталося в селі Сміляни біля Госпича в Хорватії (Австро-Угорщині). Його батько, Рев Мілутін Тесла, був священником православної церкви. Мати, Джука Тесла (Мандік), була донькою православного священника. Вона знала багато народних пісень, але не була писемною, що в той час було досить поширеним. У сім'ї було п'ятеро дітей — двоє хлопців і троє дівчат, Нікола був четвертою дитиною.
1862 року сім'я переїхала до Госпича, де Тесла вчився у гімназії. Згодом Тесла закінчив школу в Карловаці. Студіював електротехніку у Технічному університеті Граца, де намагався здобути ступінь бакалавра. Але училище не затвердило йому цей ступінь через багато пропусків лекцій. 1880 року навчався у Карловому університеті в Празі.
1881 року переїхав до Будапешта, де працював у телеграфній компанії. У 1882—1884 роках працював у Парижі в Континентальній компанії Едісона. Тоді створив діючу модель індукційного генератора змінного струму.
З 1884 року Тесла без суттєвих статків переїхав до Нью-Йорка, де також працював спочатку в компанії Томаса Едісона, досягши великих успіхів. Через рік звільнився через те, що Едісон не виплатив обіцяні за досягнення гроші. Крім того, Едісон був прихильником використання постійного струму, а Тесла вважав, що майбутнє за змінним струмом. Згодом Тесла співпрацював із компанією Westinghouse Electric відомого промисловця Джорджа Вестінгауза, де зміг реалізувати свої ідеї. Вестінгауз викупив у Тесли понад 40 патентів за ціною в середньому 25 тисяч доларів за кожен.
1888 року Тесла відкрив явище обертального магнітного поля, на основі чого побудував електрогенератори надвисокої частоти. 1891 року він сконструював пристрій (трансформатор Тесли) на базі трансформатора, включеного в коливні контури, які працювали в резонансному режимі, який давав змогу отримувати високочастотні коливання надвисокої напруги.
У 1895 році Westinghouse Electric запустила в дію найбільшу у світі Ніагарську ГЕС із потужними генераторами Тесли.
1896 року Теслі вдалося передати радіосигнал на відстань 48 км.
1899 року створив у Колорадо-Спрінгс лабораторію для вивчення електричного потенціалу Землі. Відповідні спостереження підштовхнули дослідника до думки про можливість бездротового передавання електроенергії на значні відстані.
Того ж року Тесла публічно продемонстрував газорозрядні лампи й електродвигуни, які працювали на високочастотному струмі без дротів.
Упродовж 1900—1905 років — спроба створення Всесвітньої станції бездротової передачі енергії на Лонг-Айленді (проєкт «Ворденкліф» — Wardenclyffe). Після відмови Джона П. Моргана фінансувати проєкт, роботи були припинені, а збудовану вежу американський уряд підірвав 1917 року.
Під кінець свого життя Тесла все більше ставав відлюдником. Він помер від серцевої недостатності між 6 та 8 січня 1943 року в готелі . Незважаючи на велику кількість патентів, Тесла на момент смерті був у боргах.
Чимало про життя й діяльність Ніколи Тесли можна дізнатися з його автобіографії «Мої винаходи».
Винаходи й наукові роботи Нікола Тесла — автор близько 800 винаходів у сфері електро- та радіотехніки. Серед найвизначніших відкриттів — змінний струм, флуоресцентне світло, бездротова передача енергії.
Тесла вперше розробив принципи дистанційного керування, основи лікування струмами високої частоти, побудував перші електричні годинники, двигун на сонячній енергії й багато іншого.
Нікола Тесла створив генератор змінного струму, опираючись на принципи обертання магнітних полів, і тим самим надав людству можливість широкого використання електрики.
Змінний струм З 1889 року Тесла розпочав дослідження струмів високої частоти і високої напруги. Винайшов перші зразки електромеханічних ВЧ-генераторів (у тому числі індукторного типу) і високочастотний трансформатор (трансформатор Тесли, 1891), створивши тим самим передумови для розвитку нової галузі електротехніки — ВЧ-техніки.
У ході досліджень струмів високої частоти Тесла приділяв увагу і питанням безпеки. Експериментуючи на своєму тілі, він вивчав вплив змінних струмів різної частоти і сили на людський організм. Багато правил, вперше розроблені Теслою, увійшли в сучасні основи техніки безпеки при роботі з ВЧ-струмами. Він виявив, що при частоті струму понад 700 Гц електричний струм протікає по поверхні тіла, не завдаючи шкоди тканинам організму. Електротехнічні апарати, розроблені Теслою для медичних досліджень, набули широкого поширення у світі.
Експерименти з високочастотними струмами великої напруги привели винахідника до відкриття способу очищення забруднених поверхонь. Аналогічний вплив струмів на шкіру показав, що таким чином можливо видаляти дрібний висип, очищати пори і вбивати мікроорганізми. Цей метод використовується в сучасній електротерапії.
Теорія полів У 1888 році Тесла (незалежно від Галілео Ферраріса та дещо раніше за нього) дав строгий науковий опис суті явища обертового магнітного поля. Того ж року Тесла отримав свої основні патенти на винахід багатофазних електричних машин (у тому числі асинхронного електродвигуна) та системи передачі електроенергії за допомогою багатофазного змінного струму. З використанням двофазної системи, яку він вважав найбільш економічною, у США був пущений ряд промислових електроустановок, у тому числі Ніагарська ГЕС (1895), найбільша в ті роки.
Радіо Докладніше: Історія виникнення радіо Теслу не надто цікавило створення системи зв'язку. Він вбачав великі можливості не у наслідуванні телеграфних систем, а в розробці нового покоління технологій передавання світла й електроенергіїТесла: Винахідник електричної епохи / В. Бернард. — Київ: КМ-БУКС, 2020. — С. 125 — ISBN 978-966-948-357-7.. Тесла одним із перших запатентував спосіб надійного отримання струмів, які можуть бути використані в радіозв'язку. Патент US Patent 447920 (англ.), виданий у США 10 березня 1891 року, описував «Метод управління дуговими лампами» («Method of Operating Arc-Lamps»), в якому генератор змінного струму виробляв високочастотні (за мірками того часу) коливання струму близько 10 000 Гц. Запатентованою інновацією став метод придушення звуку, виробленого дуговою лампою під впливом змінного або пульсуючого струму, для чого Тесла придумав використовувати частоти, які знаходяться за рамками сприйняття людського слуху. За сучасною класифікацією, генератор змінного струму працював в інтервалі дуже низьких радіочастот.
У 1891 році на публічній лекції Тесла описав і продемонстрував принципи радіозв'язку. У 1893 році впритул зайнявся питаннями бездротового зв'язку і винайшов щоглову антену.
Вважається, що він винайшов радіо раніше за Гульєльмо Марконі (1891—1893), одержав трифазний електричний струм раніше за Доливо-Добровольського (1888) та першим описав ефект Кірліана.
У 1893 році Тесла запатентував радіопередавач. Його пріоритет перед Гульєльмо Марконі визнаний судом у 1943 році.
У 1898 році на Всесвітній виставці в Нью-Йорку у Медісон-сквер-гарден Нікола Тесла представив електричну модель човна з дистанційним радіокеруваннямTapan K. Sarkar, History of wireless, John Wiley and Sons, 2006 ISBN 0-471-71814-9 pages 276—278.
Резонанс Котушки Тесла досі іноді використовують саме для отримання довгих іскрових розрядів, які нагадують блискавку. У 1998 році інженер зі Стенфорда Грег Лей продемонстрував публіці ефект «блискавки за замовленням», стоячи в металевій клітці під гігантським контуром Тесла й керуючи блискавками за допомогою металевої «чарівної палички». Нещодавно він розгорнув кампанію по збору коштів на будівництво ще двох «веж Тесла» на південному заході США. Проєкт обійдеться в 6 мільйонів доларів. Однак приборкувач блискавок сподівався повернути витрати, продавши установку Федеральному управлінню авіації. За допомогою неї авіатори зможуть вивчати, що відбувається з літаками, які потрапили в грозу.
Ворожнеча між Теслою та Едісоном 6 липня 1884 року Тесла прибув до Нью-Йорка. Він влаштувався на роботу в компанію Томаса Едісона (Edison Machine Works) інженером з ремонту електродвигунів і генераторів постійного струму.
Едісон досить холодно сприймав нові ідеї Тесли і дедалі більше відкрито висловлював несхвалення напрямку особистих вишукувань винахідника. Навесні 1885 року Едісон пообіцяв Теслі 50 тисяч доларів (на ті часи сума, приблизно еквівалентна 1 млн сучасних доларів), якщо у нього вийде конструктивно поліпшити електричні машини постійного струму, придумані Едісоном. Нікола активно взявся за роботу і незабаром представив 24 різновиди машини Едісона, новий комутатор і регулятор, які значно поліпшували експлуатаційні характеристики. Схваливши всі удосконалення, у відповідь на питання про винагороду Едісон відмовив Теслі, зауваживши, що емігрант поки погано розуміє американський гумор. Ображений Тесла негайно звільнився.
Тесла не отримав Нобелівської премії. Не отримав премії і його основний супротивник Томас Едісон. Вважається, що причиною цього була взаємна ворожнеча між двома визначними винахідниками, які намагалися применшити заслуги іншого. Тесла та Едісон у 80-ті роки XIX століття вели між собою так звану війну струмів. Едісон відстоював використання у виробництві та побуті постійного струму, тоді як Тесла був за змінний. Тесла переміг у цій війні, й домінування змінного струму над постійним у виробництві, передачі та розподілі електроенергії продовжується досі.
Лабораторія в Нью-Йорку Пропрацювавши лише рік у компанії Едісона, Тесла набув популярності у ділових колах. Дізнавшись про його звільнення, група електротехніків запропонувала Ніколі організувати свою компанію, пов'язану з питаннями електричного освітлення. Проєкти Тесли для змінного струму їх не надихнули, і тоді вони змінили первинну пропозицію, обмежившись лише пропозицією розробити проєкт дугової лампи для вуличного освітлення. Через рік проєкт був готовий. Замість грошей, підприємці запропонували винахіднику частину акцій компанії, створеної для експлуатації нової лампи. Такий варіант не влаштував винахідника, компанія ж у відповідь постаралася позбутися його, спробувавши обмовити і зганьбити Теслу.
З осені 1886 року і до весни молодий винахідник змушений був перебиватися на підсобних роботах. Він займався риттям канав, «спав, де доведеться, і їв, що знайде». У цей період він затоваришував з інженером Брауном, який перебував у подібному становищі. Той зміг умовити кількох своїх знайомих надати невелику фінансову підтримку Теслі. У квітні 1887 року створена на ці гроші «Тесла арк лайт компані» почала займатися облаштуванням вуличного освітлення новими дуговими лампами. Незабаром перспективність компанії була доведена великими замовленнями з багатьох міст США. Для самого винахідника компанія була лише засобом до досягнення заповітної мети.
Під офіс своєї компанії в Нью-Йорку Тесла зняв будинок на П'ятій авеню () неподалік від будівлі, займаного компанією Едісона. Між двома компаніями розв'язалася гостра конкурентна боротьба, відома в Америці під назвою «Війна струмів» ().
У липні 1888 року відомий американський промисловець Джордж Вестінгауз викупив у Тесли понад 40 патентів, заплативши в середньому по 25 тисяч доларів за кожен. Вестінгауз також запросив винахідника як консультанта на заводах у Пітсбурзі, де розроблялися промислові зразки машин змінного струму. Робота не приносила задоволення винахіднику, заважаючи появі нових ідей. Незважаючи на вмовляння Вестінгауза, через рік Тесла повернувся до своєї лабораторії в Нью-Йорку.