Березанський район — колишній район в Українській РСР у 1923–1930 і 1935–1962 роках на території сучасної Київської області із центром у селі Березань. До травня 1926 року носив назву ЛехнівськийДАКО_P-5634-1-59..

У 1923–1925 роках район входив до Прилуцької округи Полтавської губернії, потім до Київської округи (у 1925–1930 роках) і недовго підпорядковувався центральному уряду УСРР (у 1930 році). У 1930 році Березанський район було ліквідовано шляхом об'єднання із Баришівським із центром у Баришівці, а у 1935 році відновлено як окремий район із частини Баришівського району. У 1935–1962 роках район входив до Київської області.

Історія

Перший Березанський (Лехнівський) район (1923–1930) У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Лехнівський район у складі Прилуцької округи Полтавської губернії, до якого увійшли території Війтівської, Лехнівської й Березанської волостей Переяславського повіту Київської губернії.Постанова ВУЦВК № 18-19 (312) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Полтавщини»Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України» Район складався з 21 сільради (сіл Березань, Велика Круполь, Войкове, Корніївка, Леляки, Лехнівка, Лукаші, Лук'янівка, Мала Березанка, Мала Круполь, Недра, Паришків, Пилипча, Рудницьке, Семенівка, Софіївка, Усівка, Черевки, Ярешки і 21 хутір), мав площу 761 кв. верст і населення 37283 осіб. За іншими даними - 596 кв. верст і населення 43282 особи.Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ 135 с.

10 червня 1925 року Лехнівський район було передано до Київської округи.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини».

Станом на березень 1926 року центром Лехнівського району було містечко Березань, а сам район складався із 22 сільрад, до яких входило 36 поселень: 1 містечко (Березань), 20 сіл, 13 хуторів та 2 залізничні будки.Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — , 1926. — сторінки 39-41

У травні 1926ДАКО_P-5634-1-59. відбулося перейменування Лехнівського району на Березанський.Статистично-економічний довідник Київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро. — : Видання «Экономического вестника», 1928 — 532 с.

2 вересня 1930 року було прийнято постанову, якою з 15 вересня Київська та всі інші округи ліквідовувалися, а всі райони, включно із Березанським, підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду УСРР. Також було ліквідовано Баришівський район із повним включенням його території до Березанського району.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».

Постановою ВУЦВК від 22 вересня 1930 року центр Березанського району було перенесено з села Березань до села Баришівки, а район перейменовано на Баришівський.

1932 року Баришівський район увійшов до складу новоутвореної Київської області.

Другий Березанський район (1935–1962) У 1935 році в УСРР було розукрупнено райони. Зокрема, постановами ВУЦВК від 22 січня і 17 лютого було відновлено Березанський район Київської області у складі 17 сільських рад із центром у селі Березань. До району було включено: Березанську, Войтівську, Велико-Крупольську, Жуківську, Леляківську, Лехнівську, Мало-Березанську, Мало-Крупольську, Мало-Супоївську, Недрянську, Пилипчинську, Семенівську, Софіївську, Усівську, Хмільовицьку, Черевківську та Ярешківську сільські ради, вилучених зі складу Баришівського району.

Станом на 1 вересня 1946 року в районі було 27 населених пунктів, які підпорядковувались 18 сільським радам. З них 18 сіл і 9 хуторів.

До складу району входили такі сільради: Березанська, Велико-Крупільська, Войківська, Жовтнева, Жуківська, Леляківська, Лехнівська, Малоберезанська, Малокрупільська, Малосупоївська, Недрівська, Пилипчанська, Софіївська, Усівська, Хмельовицька, Черевківська та Ярешківська.

Район ліквідований 30 грудня 1962 року, майже усі його населені пункти відійшли до Баришівського, а села Малосупоївської та Черевківської сільських рад — до Яготинського районів.

Джерела