Майда́н Пое́зії — майдан в центрі Харкова, в Київському районі. Постягається вздовж вулиці Григорія Сковороди, поруч із Театральним майданом.

Історія

В другій половині XVIII століття цим майданом закінчувалось місто. За ним йшов рів, потім — вал. Наприкінці століття тут побудували будівлю провіантського магазину, яка, збереглася до наших днів. Первісно майдан Поезії був частиною Театрального майдану, що йшов від Сумської до Куликівської. На початку XIX століття на майдані торгували дровами, тому його ще називали Дров'яний. У другій половині XIX століття поруч із майданом, на Театральному майдані, розбили Театральний сквер. У 1904 році тут встановили пам'ятник Олександру Пушкіну (нині демонтований), а через п'ять років на протилежній стороні — пам'ятник Миколі Гоголю. У ХІХ та ХХ столітті навколишня територія була забудована приватними та державними будівлями, які окреслили сучасні межі майдану Поезії.

Театри на майдані У 1816 році антрепренер Іван Федорович Штейн побудував на майдані дерев'яну театральну будівлю (зараз на цьому місці розташовується один з будинків на розі вулиці Григорія Сковороди та Театрального узвозу). Тому майдан, на якій вона розташовувалася, назвали Театральним. Театр був достатньо великий та разом з галереєю мав три яруси. Зал і сцена висвітлювалися сальними свічками. Першим директором театру став український письменник Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко, саме він запросив на роботу актора Михайла Щепкіна. За спогадами Григорія Квітки-Основ'яненка, в той час у харківському театрі працювали 40 акторів, балетна трупа складалася з 20 осіб, а оркестр був «першим у всіх тутешніх губерніях».

В середині ХІХ століття власник театру Млотковський почав будівництво нового театрального приміщення, проєкт якого зробив архітектор Андрій Тон. Театр було побудовано на іншому місці, на Театральному майдані з боку Сумської. Будівля вигідно відрізнялася від старої: вона була двоповерховою з мезоніном, мала 800 глядацьких місць. Глядацька зала добре опалювалася та освітлювався гасовими лампами. За відгуками сучасників, харківський театр вважався найкращим серед провінційних. Тут виступали такі корифеї українського театру, а також приїжджали на гастролі відомі закордонні актори.

Будівлі

За адресою майдан Поезії існує лише одна будівля № 2. На майдані розташований сквер Коцюбинського з пам'ятником-бюстом Михайлові Коцюбинському, встановленому в 1957 роціНаказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Він є пам'яткою історії місцевого значення № 3089-Ха.

Фасадами на майдан виходять будівлі вулиці Григорія Сковороди: прибутковий будинок Петра Селіванова, побудований 1907 року, особняк таємного радника Олексія Куніцина, зведений 1874 року, дитячий притулок Василя Орлов-Денісова, побудований у ХІХ столітті, будівля земельного банку 1958 року та інші будівлі. На майдан також виходить будівля провіантського магазину з вулиці Чернишевської, зведена наприкінці 1780-х років в стилі класицизм.

Розташування

Майдан Поезії розташований у Київському районі Харкова. Він обмежений будинками № 22, 24, 26, 28 по вулиці Сковороди зі сходу, сквером Коцюбинського із півночі, далі кордон майдану йде від перехрестя Чернишевської вулиці й провулку Мар'яненка до Театрального майдану й будинку № 19 по вулиці Григорія Сковороди, а потім до будинку № 22 в районі перехрестя вулиці Григорія Сковороди з вулицею Воробйова. Від майдану відходять провулок Мар'яненка, Театральний майдан, вулиця Воробйова, Театральний провулок і вулиця Чернишевська. З півдня на північ його перетинає вулиця Григорія Сковороди.

Примітки

Література

Посилання Опис і фотографії на сайті «Вулиці та площі Харкова»