Фріц фон Белов (; 23 вересня 1853, Данциг — 23 листопада 1918, Веймар) — німецький воєначальник Прусської армії, генерал від інфантерії Німецької імперської армії. Учасник Першої світової війни (1914–1918), бився на Східному та Західному фронтах світової війни.

Біографія Фріц був сином генерал-майора Фердинанда фон Белова (1812–1870), який загинув у бою як командир 36-ї піхотної бригади у французько-прусській війні під Понт-а-Муссон, та Терези Мауфе. Фріца фон Белова часто називають рідним братом Отто фон Белова, ще одного видатного німецького полководця Першої світової війни, але це невірно, оскільки вони були лише двоюрідними братами. У Фріца було два брати, Ернст і Ніколаус, які також були генералами і воювали у Першій світовій війні.

Белов вступив до Прусської армії кадетом, служачи в Берліні. З квітня 1873 року він служив у 1-му гвардійському піхотному полку, а з жовтня 1881 року навчався у Прусській військовій академії. Після її завершення, у липні 1884 року, він повернувся на службу до 1-го гвардійського піхотного полку, де служив до травня 1885 року, коли був призначений до Генерального штабу. У жовтні 1888 року його перевели до штабу Гвардійського корпусу, розташованого в Берліні, після чого з лютого 1889 року він служив у Прусському військовому міністерстві. У Військовому міністерстві він служив протягом наступних двох років, до березня 1891 року, коли став командиром роти в 1-му гвардійському піхотному полку. Після цього, у травні 1892 року, його перевели до штабу Гвардійського корпусу, в якому він служив раніше. Він служив у штабі Гвардійського корпусу до травня 1896 року, коли був призначений командиром батальйону 4-го гвардійського гренадерського полку «Королева Августа». У квітні 1898 року він став начальником штабу 3-го корпусу зі штаб-квартирою в Берліні. У жовтні того ж року його перевели до Генерального штабу, де він обійняв посаду начальника відділу, після чого в листопаді його призначили начальником штабу Гвардійського корпусу.

В листопаді 1901 року його було призначено командиром 3-го гвардійського гренадерського полку «Королева Єлизавета». Він командував полком протягом наступних трьох років, до вересня 1904 року, коли став командиром 4-ї гвардійської піхотної бригади зі штаб-квартирою в Берліні. В лютому 1906 року був призначений начальником штабу 1-го армійського округу, одночасно обіймаючи посаду заступника начальника штабу. Він обіймав ці посади до лютого 1908 року, коли став командиром 1-ї гвардійської піхотної дивізії. У вересні 1912 року його призначили командиром 21-го корпусу зі штаб-квартирою в Саарбрюкені. Він очолював цей корпус на початку Першої світової війни.

Перша світова війна На початку Першої світової війни 21-й корпус під командуванням Белова входив до складу 6-ї армії під командуванням принца Рупрехта Баварського. Командуючи корпусом, Белов брав участь у битві під Лотарингією. На початку 1915 року XXI корпус Белова був переведений на Східний фронт і брав участь у Другій битві на Мазурських озерах.

У квітні 1915 року Белов був призначений командувачем 2-ї армії, замінивши хворого фельдмаршала Карла фон Бюлова. Німецька 2-га армія на Західному фронті утримувала фронт близько 80 кілометрів (50 миль), і головний наступ союзників на Соммі був спрямований саме на неї. 2-га армія Белова завдала великих втрат британським військам у перший день наступу. Однак на французькому боці фронту французьким військам вдалося відкинути німців у Перонн, що змусило начальника Генерального штабу Еріха фон Фалькенгайна звільнити начальника штабу Белова, генерал-майора Пауля Грюнерта, та замінити його полковником Фріцем фон Лоссбергом. Фалькенгайн наказав повернути всі втрачені позиції, що призвело до численних контратак на Соммі та великих німецьких втрат.

В середині липня 1916 року Белов став командувачем реформованої 1-ї армії, яка відповідала за північну частину фронту на Соммі. У квітні 1917 року 1-шу армію було перекинуто в район Реймса між німецькими 3-ю та 7-ю арміями, де вона брала участь у придушенні невдалого Нівельського наступу. У липні 1918 року Белов отримав командування 9-ю армією, яка також знаходилася на Західному фронті, якою він командував менше місяця.

Смерть У серпні 1918 року Белов захворів на важку пневмонію та був звільнений від командування за станом здоров'я та переданий у розпорядження Генерального штабу. До кінця війни він керував розробкою нового посібника піхоти, який мав базуватися на новому досвіді, отриманому під час війни.

Фріц фон Белов помер у Веймарі через 12 днів після завершення війни. Похований у Берліні на цвинтарі Інваліденфрідгоф.

Звання

Другий лейтенант (19 квітня 1873) Перший лейтенант (18 квітня 1882) Гауптман (22 березня 1887) Майор (31 травня 1892) Оберстлейтенант (27 січня 1899) Оберст (18 квітня 1901) Генерал-майор (27 січня 1905) Генерал-лейтенант (18 лютого 1908) Генерал піхоти (13 вересня 1912)

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу 3-го класу з бантом 2-го класу з дубовим листям зірка до ордена 2-го класу 1-го класу з дубовим листям Орден Корони (Пруссія) 3-го класу 2-го класу зірка до ордена 2-го класу 1-го класу Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу Орден Залізної Корони 2-го класу (Австро-Угорщина) Орден Святих Маврикія та Лазаря, командорський хрест (Королівство Італія) Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Каджарський Іран) Орден Спасителя, великий командорський хрест (Грецьке королівство) Орден військових заслуг (Іспанія), великий хрест Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія) Орден Священного скарбу 1-го класу (Японська імперія) Орден Меча, великий хрест (Швеція; 6 червня 1908) Орден Корони (Бельгія), великий хрест Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу Орден дому Ліппе, почесний хрест 1-го класу Орден Альберта (Саксонія), великий хрест Орден «Святий Олександр», великий хрест (Третє болгарське царство) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Pour le Mérite з дубовим листям орден (14 березня 1915) дубове листя (11 серпня 1916) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (28 серпня 1916)

Див. також Максимілиан фон Прітвіц-унд-Гаффрон Адольф фон Карловіц Макс фон Гаузен Еріх Людендорф Альбрехт Вюртемберзький Вільгельм III

Література

Hermann Aubin: Below, Fritz Wilhelm Theodor Karl von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 2, Duncker & Humblot, Berlin 1955, ISBN 3-428-00183-4, S. 32 Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-06895-1

Посилання Fritz von Below Fritz Wilhelm Theodor Karl von Below Fritz Theodor Carl von Below Фриц Вильгельм Теодор Карл фон Белов Белов на сайті First World War.com Белов на сайті Prussianmachine.com Белов на сайті Deutschland14-18.de Нагороди фон Белова.