Курозвенцькі () — польський шляхетський рід гербу Порай. Чимало представників — державні діячі Королівства Польського. Прізвище походить від дідичного володіння — Курозвенки неподалік Ракува.
Представники Завіша — воєвода сєрадзький (1291—1299). Добєслав — конюший сандомирський (1311). Войцех — стольник королеви (1325) Завіша. Честек. Завіша Честкович — підконюший сандомирський (1331), хорунжий сандомирський (1335—1341). Ян. Миколай — канонік віслицький (1345), краківський (1347); пробст віслицький (1351), скальбмезький (1359) Якуб — стольник краківський (1384—1391). Малґожата — дружина Мстислава Пеняжека-Обульця з Ґур. Гальшка — дружина Миколая Пеняжека з Івановіц. († 1397) — пістолій краківський (1345—1351), підкоморій сандомирський (1351—1355), каштелян віслицький (1355 чи 1356—1366), воєвода (1366/1367 чи 1366—1380) і каштелян (від 1380) краківський; великорадця Королівства Польського (1380—1382), регент Королівства Польського (1382—1384). Миколай — архідиякон люблінський, канонік краківський (1383). Завіша ( 1382) — підканцлер коронний (1371—1373), канцлер великий коронний (1373—1379), єпископ краківський (1380—1382). Малґожата — дружина Збіґнєва Кжижановського з Олешниці гербу Дембно. Дорота — дружина Миколая Стжали. Кшеслав з Ходова та Курозвенк ( 1392) — каштелян сандецький (з 1375), сандомирський (з 1384); староста генеральний великопольський (1387—1389), перший польськийStrzelecka A. Kurozwęcki Krzesław h. Róża (Poraj), (zm. 1392)… — T. XVI/2, zeszyt 69. — S. 271. луцький староста (з 1388)Kurozwęccy (01) . Добєслав — бурґграф краківський (1433), підстароста краківський (1426—1432). Офка — дружина Яна Бірковського гербу Топор. Ян — бурграб краківський (1428—1434), підстароста краківський (1428). Миколай. ( 1438) — каштелян краківський (1430—1438), воєвода сандомирський (1410—1430), староста краківський (1418—1431 i 1432—1438), сєрадзький (1406—1418). ( 1435) — дружина († бл. 1447), каштеляна перемишльського (1433—1447). Генрик. ( 1459) — староста краківський (з 1435), підкоморій сандомирський (1436—1438), каштелян віслицький (1438—1444), Любельський (1444—1459); староста генеральний великопольський (1440—1443) і малопольський (1443), староста пйотркувський і пілзненський (з 1448). ( 1496) — канонік ґнєзненський (до 1459); крайчий коронний (1476—1479), каштелян ропшинський (1472—1480), сєрадзький (1483—1484), воєвода люблінський (1484—1494), сандомирський (1494—1496); староста пйотркувський (1485), кшепицький (1471). Ельжбета — дружина руського воєводи Яна Амора Тарновського, за даними К. НесецькогоNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. IV. — S. 326. . Станіслав ( 1518) — підскарбій надвірний коронний, староста велюнський і кшепіцький. Барбара ( 1545) — дружина Анджея Ґурки. Пйотр "Любельчик" ( 1499) — канонік влоцлавський (1457), ґнєзненський; войський краківський (1475), маршалок надвірний коронний (1475—1477), підскарбій великий коронний (1479), каштелян сандомирський (1494—1499); староста генеральний краківський (1491—1495), староста освенцімський (1491—1494), велюнський і яворіський. Кшеслав (1440—1503) — канонік влоцлавський (1461), ґнєзненський, краківський (1476), перемишльський (1482), келецький; кантор краківський (1485—1486), познанський (1480); плебан бохненський (1474); декан ґнєзненський (1478—1494), краківський (1493); куявсько-поморський єпископ (1494—1503); секретар великий коронний (1476), канцлер великий коронний (1483—1487). Станіслав (1440—1482) — секретар королівський (1468—1473), секретар великий коронний (1473—1476), підканцлер (1476—1479) і канцлер коронний (1479—1482); пробст ґнєзненський, канонік краківський, келецький, ґнєзненський. Ян «Любельчик» ( 1480) — староста пйотркувський (1468). Ян ( 1497). Урсула — дружина Евстахія Одровонжа зі Спрови. Анна — дружина Станіслава Лянцкоронського ( 1489). († 1507) — каштелян ропшинський (1483—1485), сєрадзький (1485—1501); воєвода люблінський (1501—1506); староста сєрадзький і шадецький (1504), шидловський. Ельжбета — дружина Яна Фелікса Щенсного Олешніцького. ( 1510) — староста сєрадзький, шадецький і бжежницький. Анна — дружина Героніма Ласького. Геронім ( 1521) — придворний королівський (1509), староста шидловський, останній представник роду по чоловічій лінії. Анна — дружина Яна Влодзіславського Лянцкоронського. Барбара — дружина Кшиштофа Ґноєнського.
Примітки
Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 252—262. — S. 935—936. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 748—751. Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : W-wo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. XVI/2, zeszyt 69. — S. 268—275.
Посилання Kurozwęccy (01)