Вілметт () — селище () в США, в окрузі Кук штату Іллінойс. Передмістя Чикаго, розташоване на північ від його центру. На півдні межує з Еванстоном та Скокі. Населення — осіб (2020).

Історія Село назване на честь Антуана Вілметта, французького місіонера, який 1829 року переконав індіанське населення підписати угоду (Second Treaty of Prairie du Chien) з урядом США. За цією угодою, індіанці залишали сучасну територію Вілметта в обмін на резервації на заході Іллінойсу.

Мали місце пропозиції приєднами Вілметт до Еванстона. На першому референдумі 1894 року пропозиція не була підтримана з рахунком 168-165, три інші також не знайшли підтримки.

Бахаїстський храм було побудовано між 1920 та 1953 рокамиNancy Ryan. "Bahais celebrate anniversary; Faith's House of Worship in Wilmette 75 years old". Chicago Tribune. June 12, 1987. 6..

Пам'ятки У Вілметті знаходиться храм бахаїзму, єдиний у США. В 2007 році храм було названо одним із «семи чудес Іллінойсу» туристичним бюро штату. Храм відкритий цілодобово, вхід безкоштовний.

Також у селі розташований Джиллсон-парк із пляжем, яхт-клубом та майданчиком для вигулу собак. Окрім того, парк містить спеціальний пляж для собак, літній театр, тенісні корти, волейбольні майданчики, футбольні поля та грилі для барбекю..

Географія Вілметт розташований за координатами (42.077323, -87.728621). За даними Бюро перепису населення США в 2010 році селище мало площу 14,02 км², з яких 13,99 км² — суходіл та 0,02 км² — водойми.

Демографія

Згідно з переписом 2010 року, у селищі мешкало осіб у домогосподарствах у складі родин. Густота населення становила 1932 особи/км². Було 10290 помешкань (734/км²).

Расовий склад населення: 85,5 % — білих 10,8 % — азіатів 0,8 % — чорних або афроамериканців 0,1 % — корінних американців До двох чи більше рас належало 2,1 %. Частка іспаномовних становила 3,3 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 29,4 % — особи молодші 18 років, 53,8 % — особи у віці 18—64 років, 16,8 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 44,8 року. На 100 осіб жіночої статі у селищі припадало 92,3 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 87,7 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив доларів США (медіана — ), а середній дохід на одну сім'ю — доларів (медіана — ). Медіана доходів становила доларів для чоловіків та долари для жінок. За межею бідності перебувало 2,8 % осіб, у тому числі 1,7 % дітей у віці до 18 років та 5,9 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 29,0 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 22,7 %, фінанси, страхування та нерухомість — 15,5 %.

Галерея

Примітки

Джерела