Едуа́рд Микола́йович Успе́нський (; , Єгор'євськ, Московської області — , Москва) — радянський і російський дитячий письменник і сценарист, що створив, зокрема, такі популярні літературні і мультиплікаційні персонажі, як Чебурашка, Крокодил Гена, стара Шапокляк, кіт Матроскін, пес Шарик, Дядько Федір, Листоноша Пєчкін та інші.
Біографія Едуард Миколайович Успенський народився в 22 грудня 1937 року в місті Єгор'євську Московської області. Батько Микола Михайлович був кінологом у мисливському відділі ЦК КПРС, мати Наталія Олексіївна працювала інженером-машинобудівником.
Уперше зайнявся письменництвом ще в старших класах загальноосвітньої школи. Після її закінчення Едуард Успенський став студентом Московського авіаційного інституту, який закінчив 1961 року. У студентські роки з 1960 року його літературні твори почали виходити в друк. Після закінчення МАІ протягом трьох років керував групою на Другому Московському приладному заводі, після чого завершив інженерну діяльність і зосередився на написанні сценаріїв, театральних сценок та віршів.
Творчий шлях Успенський почав як гуморист. У 1966 році в нього спільно з Аркадієм Аркановим, Григорієм Горіним та Феліксом Камовим вийшла книга «Четверо під однією обкладинкою», яка принесла популярність її авторам. Перші гумористичні оповідання Успенського зарізала цензура. Лише окремі його роботи друкуються в гумористичних розділах «Літературної газети» та газети «Клуб 12 стільців». Це послужило переходом письменника до жанру дитячої літератури. Його дитячі вірші почали друкувати як гумористичні в «Літературній газеті», вони лунали в радіопередачі «З добрим ранком!».
Широку популярність як дитячий письменник Едуард Успенський отримав після виходу книжок: «Крокодил Гена і його друзі» (1966), «Вниз по чарівній річці» (1972) та інших. Величезної популярності набули його п'єси, написані спільно з Романом Качановим, — «Чебурашка і його друзі» (1970); «Спадщина Бахрама» (1973); «Відпустка крокодила Гени» (1974) та інші. За мотивами цих творів Роман Качанов зняв мультфільми: «Крокодил Гена» (1969); «Чебурашка» (1971); «Шапокляк» (1974); «Чебурашка йде до школи» (1983).
У 1976 вийшла збірка віршів «Все в порядку». У 1980-х — 90-х публікує наступну серію дитячих книг: «Канікули в Простоквашино», «Дядя Федір, пес і кіт», «Колобок йде по сліду», «Різнокольорова сімейка», «Червона Рука, Чорне Простирадло, Зелені Пальці (страшні повісті для безстрашних дітей)», «Лекції професора Чайникова (цікавий підручник з радіотехніки)». Багато з них теж були екранізовано.
Загалом за сценаріями й прозовими творами письменника створено 60 мультфільмів. Серед найвідоміших: «Антошка» (1969, у збірнику «Весела карусель», режисер Леонід Носирев), «Рудий, рудий, конопатий» (1971, у збірнику «Весела карусель», режисер Л. Носирев), «Івашка з Палацу піонерів» (1981, режисер Геннадій Сокольський), «Про Сидорова Вову» (1985, режисер Едуард Назаров), «Слідство ведуть Колобки» (1986—1987, режисери Ігор Ковальов і Олександр Татарський), «Три типи і скрипаль» (1993, Натан Лернер) та іншіУмер писатель и сценарист Эдуард Успенский.
Спільно з Оленою Чижовою випустив серію навчальних посібників для дітей «Школа кота Матроскіна».
Закінчив багаторічну працю над циклом історичних романів, що розповідають про період Лжедмитрія і Смутного часу.
Крім того, Едуард Успенський писав для популярної дитячої передачі «Радіоняня», для телепередачі «АБВГДейка», вів передачу «У нашу гавань заходили кораблі». Едуард Миколайович є головою журі премії «Заповітна мрія». Неодноразово був у журі Вищої ліги КВН.
Твори письменника перекладені більш ніж 25 мовами, його книги виходили у Фінляндії, Нідерландах, Франції, Японії, США. В останні роки в організованому ним видавництві «Самовар» було опубліковано низку його нових книг.
Помер від раку шлунка.
Нагороди У 2010 році Успенському присуджена премія імені Корнія Чуковського, заснована для дитячих письменників, у головній номінації «За видатні творчі досягнення у вітчизняній дитячій літературі». Також він є лауреатом Всесоюзного конкурсу на найкращу дитячу книгу, премії журналу «Огонёк» (1997), премії Уряду Російської Федерації в галузі культури (2010). 19 квітня 2015 в місті Кельн нагороджений премією імені Лева Копелева «За свободу і права людини»Эдуард Успенский — лауреат премии им. Льва Копелева! // Издательская группа АСТ. 05.05.2015 .
Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1997).
Громадянська позиція
Едуард Успенський з 2007 року був членом вищої ради партії «Громадянська сила» ().
Письменник назвав 90 відсотків росіян ідіотами через схвалення ними анексії Криму:
Звинувачував російське державне телебачення у тривалій пропагандистській обробці громадян РФ, що вможливило масову підтримку ними анексії Криму та інших дій Москви проти УкраїниУмер писатель и сценарист Эдуард Успенский.
Також Успенський підтримав Андрія Макаревича, проти якого в російських ЗМІ розгорнулося цькування через його ставлення до подій в Україні.
Вподобання З власних творів найбільше Успенський любив книгу «Жаб Жабич Сковородкін».
Шанобливо Успенський ставився до творів Андрія Усачова, Григорія Остера, Бориса Заходера і Туве Янссон.
Одне із захоплень Едуарда Успенського — серіал «Доктор Хаус».
У будинку Успенського мешкали чотири папуги — розела, дві корели і жако. Ще у нього жили собаки, кури і крук.
Твори
Відомі вірші і пісеньки Віра і Анфіса (вірш) Блакитний вагон (пісенька) Жило-було слоненя (вірш) Пластилінова ворона (пісенька) Пташиний ринок (вірш) Рудий (вірш) Чебурашка (пісенька)
Примітки
Джерела Особистий сайт Едуарда Успенського Сайт, присвячений Едуарду Успенському
Біографія Едуарда Успенського на сайті «РИА Новости» Біографія Едуарда Успенського на сайті «Энциклопедия великих сказочников мира» Біографія Едуарда Успенського на сайті «Все для детей»