Стефан Григорович Паняк (* 25 січня 1942, Кам'яне) — вчений у галузі геологічних наук на Уралі, доктор геолого-мінералогічних наук. Спеціаліст в області загальної та структурної геології, фізики Землі, фізико-математичного моделювання геохімії петрогенних процесів. Також головний редактор наукового збірника «Геология метаморфических комплексов» (Єкатеринбург, РФ). Активіст української діаспори в Російській Федерації, голова Уральської громади українців (1994—2010).
Життєпис Народився в сім'ї сільських інтелігентів, що мешкали у селі Кам'яне Жидачівського району.
Школу закінчив вже в часи совєцької окупації, навчався на геолога у Львівському державному університеті імені Івана Франка. У 1965 р. направлений до Російської Федерації, на Урал. У геологічній експедиції — вісім років, «Відмінник розвідки надр».
Захистив у 1973 році дисертацію на тему: «Вільний вуглець — індикатор ступеня і характеру регіонального метаморфізму (на прикладі метаморфічних комплексів Південного Уралу)». Після аспірантури — на науково-педагогічній роботі в Уральському гірничому інституті (тепер Університет). Пройшов щаблі від асистента до професора, завідувача кафедри.
Докторську дисертацію захистив 1988, професор. З 1984 завкафедрою Загальної та історичної геології, з 2001 «Геології та геофізики родовищ нафти та газу». З 2004 в Університеті утворена кафедра Геології і захисту в надзвичайних ситуаціях, в якій виконує обов'язки завідувача.
Наукова робота Отримав нові дані про початковий період еволюції земної кори на відрізку часу 4,6-2,6 млрд років.
Учасник XXVI та XXVIII Міжнародних геологічних конгресів (Париж, 1980; Пекін, 1996), всесоюзних та всеросійських нарад з питань метаморфізму, петрології та металогенії.
Написав кілька підручників для студентів, монографій і коло 200 наукових праць. 20 років працював головним редактором міжвузівського наукового збірника «Геология метаморфических комплексов».
Царина наукових інтересів полягає на перетині природничих наук з точними — математикою, фізикою, хімією. Обґрунтував фізико-математичні моделі (з відповідними рівняннями) розподілу параметрів мікросистем у природних макросистемах, що є науковим відкриттям. Ці моделі можуть бути використані в усіх природничих науках, включаючи біологію, медицину, геологію, географію тощо. Запропонував нове рівняння ентропії для динамічних систем. Був запрошений на ряд Міжнародних геологічних конгресів. 2001 виграв конкурс на звання Соросівський професор, 2011 обраний академіком Міжнародної академії наук екології і безпеки.
Політична діяльність У часи розвалу СРСР включився у демократичний рух міста Єкатеринбурга. З 1990 — співголова міського «Движения демократический выбор — демократическая Россия». У цей час написав кілька десятків публіцистичних статей.
У 2008 році написав книгу «Україна і Росія: чому окремо», а також більше сотні статей (в тому числі в центральних газетах і журналах — «Известия», «Российская Федерация» і ін.).
1992 — бере участь у роботі Уральської асоціації українців, один із її лідерів. З 1994 — Голова організації. (На момент 2014 року цю посаду вже не займав).
З літа 1997 року член Комісії Людських і Громадянських Прав Світового Конґресу Українців — КЛГП СКУ. Перебував в КЛГП до 2013 року, будучи членом Комітету у справах української громади у Росії. (До 2013 року головою Комітету був Василь Коломацький). Чи підтвердив своє членство в КЛГП після 2013 року не встановлено.
1998 (з моменту заснування) став членом Ногінського Комітету, що займається захистом прав парафіян Богоявленської парафії УПЦ КП міста Ногінська. Разом із Президентом СКУ Аскольдом Лозинським у серпні 1999 зустрічався з парафіянами у Ногінську. Про згадані порушення прав віруючих, а також про порушення прав української меншини РФ мав змогу свідчити Комісару ОБСЄ Максу Ван дер Стулу у вересні 2000.
У серпні 2001 на запрошення головного редактора Василя Коломацького (Канада) приєднався до редакції сайту української діаспори «Кобза — українці Росії». Виконував обов'язки директора, писав публіцистичні статті, виступав в ролі експерта діаспори.
24 січня 2015 року був змушений залишити посаду редактора сайту «Кобза — українці Росії».
Нагороди Має українські і російські нагороди.
Українські: почесні грамоти МЗС і Верховної Ради, орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002 р.), ювілейна медаль Т. Г. Шевченка (2014 р.), почесний знак «Патріот України» (2011 р.) з занесенням в Почесну книгу України.
Російські: низка почесних грамот і медалей від міністерства надзвичайних ситуацій (МЧС РФ).
Джерела Про Українську національно-культурну Автономію м. Єкатеринбурга Рецензія на книгу професора Стефана Паняка «Украина и Россия: почему врозь» Професор Стефан Паняк (Єкатеринбург) залишає редакцію сайту «Кобза — українці Росії» На Сорочинський ярмарок — до Єкатеринбурга Ні — убивствам і розправам! Паняк Стефан Григорьевич (рос.)