Райо́шник (від ) — одна з форм давнього тонічного речитативного віршування, що має фольклорну основу. Назву отримав завдяки використовуванню як текстового супроводу показу картинок у так званих «райках» — ящиках із збільшувальними стеклами.
Характеристика Метрична та ритмічна організація для райошника не обов'язкова. Рядки в ньому переважно нерівні, з парним римуванням, здебільшого дієслівним. Ці принципи закладені й у багатьох інших формах речитативного віршування.З огляду на це райошник називають «фразовиком» або «римованою прозою». У писемній літературі форма райошника застосовувалася, зокрема, в інтермедіях (інтерлюдіях) — невеличких комічних сценках, призначених розважати глядачів в антрактах між діями «шкільних драм». Ось репліка чорта з інтермедії «Баба, дід і чорт»: Один день, бабко, і ти, діду, милії, Вижу, же є-сьте веселії і барзо подпилії. Музики питаєши? Я грач чудзоземски, І волочай потішний, а жартун вшеленски; Як заграю — не кождій в танцу весело скачет, А інший з танечников і ревне заплачет. Я такий музикант єстем: як скоро заграю, То тим, що танцуют, пекло отвирают.
Див. також Римована проза
Примітки
Джерела Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 583—584
Посилання