Вандальська війна (533—534) — збройний конфлікт між Візантійською імперією та Королівством вандалів і аланів, що закінчився ліквідацією останнього.
Передумови конфлікту
Безпосереднім приводом до конфлікту став державний переворот у вандало-аланському королівстві, коли Гелімер усунув від влади короля Гільдеріка, мотивуючи це наступним чином:
Переворот Гелімера носив відверто антиримську та антикатолицьку позицію, що особливо сильно зачіпало інтереси Візантії, та надавало привід для розірвання договору від 474 року. Тому саме Юстиніан виступив офіційним захисником Гільдерика, зокрема у першому листі до Гелімера, він зазначав про необхідність дотримуватися заповіту Ґейзеріка. Адже згідно з його положеннями наступником престолу повинен був стати Гелімер. У другому листі Юстиніан відзначав, що війна проти Гелімера не буде порушенням мирних домовленостей 474 року, а тільки покаранням за порушення принципу престолонаслідування в королівстві та відновленням у правах законного правителя. Проте Гелімер відповів, що це не він усунув від влади Гільдерика, а сам вандальський народProcopius . De bello Vandalica, III, 9. Наслідком переговорів стало загострення конфлікту та підготовка до повномасштабної війни.
Хід бойових дій
Битва при Децім
Битва при Трікамарі
Облога Медея Після розгрому при Тікамарі Гелімер зумів укритися в гірській місцевості Папуа, де на кордоні із Нумідією розташоване на вершині гори місто Медей. Користуючись підтримкою місцевих племен (маврусіїв), останній король вандалів очікував тут укріпитися на період зими. Велізарій залишив тримати облогу одного із свої командирів Фару, із загоном герулів.Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Прокопий Кесарийский. Пер., статья, коммент. А. А. Чекаловой . — М.: Наука, 1993.- С. 248 За час облоги Фара здійснив тільки одну спробу штурму, котра закінчилася поразкою та втратою ста десяти воїнів. Вона змусила візантійського командира відмовитися від подібних спроб надалі та максимально посилити охорону підступів до гори. Така тактика спрацювала, і після трьох місяців облоги Гелімер капітулював.Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Прокопий Кесарийский. Пер., статья, коммент. А. А. Чекаловой . — М.: Наука, 1993.- С. 256—257 І, як констатує Прокопій Кесарійський, прийнявши гарантію збереження власного життя та життя своїх родичів Гелімер капітулював, що стало закінченням війни з вандаламиПрокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Прокопий Кесарийский. Пер., статья, коммент. А. А. Чекаловой . — М.: Наука, 1993.- С. 257.
Наслідки Безпосереднім наслідком війни стала ліквідація вандало-аланського королівства та утворення на його території візантійської адміністративно-політичної одиниці — Преторіанська префектура Африки, що згодом була реорганізована в Африканський екзархат.
Загальні видатки імперії на військову кампанію склали близько 3 тис. лібр золотаProcop., H.a. IV.31, у той час лише золотою і срібною монетою та злитками срібла як здобич візантійці отримали близько 5 тис. лібр золота, не рахуючи коштовностей, золотого посуду тощоAdelson H. The Monetary Deterioration in the Fifth Century // Proceedings of the International Numismatic Convention / Ed. by A. Kindler. Tel-Aviv; Jerusalem, 1967. P. 268.
Див. також Вандали Королівство вандалів і аланів Гелімер Велізарій Юстиніан
Примітки
Джерела
Прокопий Кесарийский. Война с вандалами
Дослідження Wilczyński M. Zagraniczna i wewnętszna polityka afrykańskiego państwa Wandałów. — Kraków: Wydawnictwo Naukowe WSP, 1994. — S. 178—212