Десепшен ( (дослівно — шахрайство, обман), також Десепсьон, Тейля) — вулканічний острів, що належить до архіпелагу Південних Шетландських островів. Острів становить інтерес через місцеву вулканічну активність, унікальні флору та підковоподібну форму. На Десепшені існують дослідницькі станції, а також він слугує популярним туристичним місцем.

Назва Острів Десепшен отримав назву від Натаніеля Палмера, капітана американського судна для лову тюленів. Він відвідав острів у 1820 році. Палмер вирішив, що першим побачив континент Антарктида. Однак, хоча це було не так, Палмер майже напевно був першою людиною, що висадилася на острові. Інша підстава для назви — це неочікувана форма острова, що містить всередині велику гавань із малопомітним входом.

Географія

Розташований на крайньому півдні Атлантичного океану поблизу південного берега острова Лівінгстон у протоці Брансфілд. Острів має форму підкови, найширше місце становить 14 км. Східне узбережжя незвичайно пряме, що пояснюється наявністю геологічного розлому.

Всередині міститься гавань Порт-Фостер завдовжки 9 км. Це затоплена кальдера, утворена внаслідок сильного виверження вулкана, що сталося близько 8 тис. років до н. е. Гавань має вузький вхід завширшки 230 м, посередині якого на глибині 2,5 м є скеля Рейвен, що ускладнює вхід до гавані, тоді як її найбільша глибина — 190 м. Острів Десепшен — єдине місце у світі, де судна можуть заплисти безпосередньо в центр неспокійної вулканічної кальдери.

Приблизно 57 % острова покрито постійними льодовиками, багато з яких перекриті вулканічним попелом. Навколо країв льодовиків присутні морени з уламків каміння. Рельєф горбистий, на внутрішньому водозборі розташовані кілька озер. Дві найвищі точки острова — це гора Маунт-Понд заввишки 539 м, і безіменна вершина заввишки 576 м.

Клімат Острів знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом постійного морозу. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою +1,1 °C (34 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою -8,9 °C (16 °F).

Вулканічна активність на острові Перше зафіксоване виверження на острові відбулося в 1967 році. Його спостерігали чилійські полярники, які врятувалися в останній момент. У результаті виверження на острові з'явилося шість кратерів, поблизу берега виник невеликий острів Новий (пізніше з'єднався з Десепшеном). В 1969 році новий землетрус утворив на карті острова розлом довжиною 4 км. Після землетрусу 1970 року на острові з'явилося 13 нових кратерів.

Флора і фауна Острів Десепшен — унікальна та надзвичайно важлива ботанічна ділянка. Флора включає щонайменше 18 видів мохів, печіночників та лишайників, які не зареєстровані більше ніде в Антарктиці. На острові є висока концентрація перлинниці антарктичної.

Серед зареєстрованих наземних та прісноводних безхребетних на острові Десепшен є 18 видів кліщів, 1 вид двокрилих мух, 3 види тихоходів, 9 видів ногохвісток, 3 види прісноводних ракоподібних, 14 видів нематод, 1 вид черевовійчастих та 5 видів коловерток.

На острові гніздяться 8 видів птахів. Найчисленнішим є пінгвін антарктичний — від 140 тис. до 191 тис. пар. Найбільше лежбище знаходиться на мисі Бейлі-Гед, де налічується приблизно 100 тис. пар. Пінгвіни золотоволосі іноді гніздяться в невеликій кількості на острові, що є їх найпівденнішою межею розмноження. Там також гніздяться поморники фолклендські, мартини домініканські, пінтадо, океанники Вільсона, крячки антарктичні та сніжниці жовтодзьобі.

На острові Десепшен немає ссавців, які б там розмножувалися. Проте на пляжах бувають кергеленські морські котики, тюлені Ведделла, тюлені-крабоїди, південні морські слони та морські леопарди.

Історія Острів відкрили британські мисливці на тюленів Вільям Сміт та Едвард Брансфілд у січні 1820 року, а вперше його відвідав американський мисливець на тюленів Натаніель Палмер у листопаді 1820 року. Протягом короткого часу острів Десепшн був місцем промислу хутра морських котиків, проте його покинули в 1825 році. Пізніше острів став популярним місцем для китобійного промислу, і протягом антарктичного літа на острові Десепшн проживало до кількох сотень чоловіків.

У 1908 році британський уряд офіційно оголосив острів під британським контролем, заснував поштову службу та призначив магістрата й митного інспектора. Того року там облаштували кладовище, у 1912 році — радіостанцію, а також ручну залізницю. У 1914 році — невеликий постійний будинок магістрата. На кладовищі, найбільшому в Антарктиді, поховані 35 чоловіків, а також розташовано меморіал ще 10 ймовірно потонулим.

Розвиток китобійного промислу забезпечив кораблі необхідними технологіями для обробки туш і потреба в зупинці на острові Десепшен зникла. До 1931 року остання фабрика була закрита, і острів залишався покинутим ще 10 років.

У 1942 році екіпаж аргентинського корабля «Примеро де Майо» відвідав острів і проголосив місце територією Аргентини. У 1944 році острів використовувався Британією в рамках операції «Табарин», аби позбавити німецькі судна безпечних місць для стоянки та зібрати метеорологічні дані для союзних суден у Південній Атлантиці. Там збудували нову базу.

Група британських королівських морських піхотинців висадилася на острові в лютому 1953 року, взяла в полон двох аргентинських моряків і знищила як базу аргентинського флоту, так і порожню чилійську базу, що знаходилася неподалік. Плани щодо створення постійного загону з 12 Королівських морських піхотинців на острові Десепшен були відкладені, щоб запобігти ескалації. Чилійську базу Агірре-Серда відбудували в 1954 році біля бухти Пендулум.

Вулканічне виверження 1967 року знищило чилійську дослідницьку базу. Виверження також пошкодило британську базу, яку Королівський флот створив у 1944 році на місці покинутої китобійної станції.

Потоки бруду від виверження 1969 року зруйнували ще багато будівель та засипали кладовище китобоїв.

Полярні станції Після 1931 тут стали з'являтися дослідницькі полярні станції. Раніше (до вулканічного виверження 1967) свої полярні станції на острові мали Велика Британія, Аргентина і Чилі, а сьогодні — Аргентина і Іспанія.

Використання острова здійснюється відповідно до Договору про Антарктику, і він є популярною туристичною пам'яткою, а також науковим форпостом. Завдяки своїм геологічним особливостям, острів Десепшен має низку мікрокліматів, включаючи гарячі джерела. Це одне з найчастіше відвідуваних туристами місць в Антарктиді.

Галерея

Див. також Список вулканів Антарктики

Примітки

Посилання Deception Island

Інтернет-ресурси

 — Account of a tourist visit to Deception Island