Ви́лична кістка (, від — «вилична дуга», «ярмо»), ви́лиця — парна кістка лицевого черепа людини. З нею сполучаються однойменні відростки скроневої, лобової та верхньощелепної кісток. Скроневий відросток виличної кістки та виличний відросток скроневої кістки утворюють виличну дугу. Бере участь у формуванні рельєфу обличчя.
Анатомія Вилична кістка це парна структура, за формою нагадує чотирикутник, який заповнює простір між виличними відростками верхньої щелепи, лобовою та скроневими кістками і разом з останньою утворює виличну дугу.
Відростки скроневий лобовий
Поверхні щічна (facies malaris) скронева (facies temporalis) очноямкова (facies orbitalis)
На цих поверхнях розміщуються отвори — вилично-лицевий (foramen zygomaticofaciale), вилично-скроневий (foramen zygomaticotemporale), вилично-очноямковий (foramen zygomaticoorbitale).
У тварин В анатомії ссавців вилична кістка також називається os zygomaticum, в анатомії решти тварин — os iugale. У деяких плазунів, земноводних, птахів — невелика кістка нижньої щелепи. Вона з'єднана з квадратно-виличною і верхньощелепною кістками, так само як і з іншими кістками, в різних видів.
Джерела та література Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7 Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с. «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.