Поселення Айн Малаха, або Ейнан () — натуфійське селище, побудоване і заселене близько 10000-8000 років до нашої ери. Жителі поселення вели осілий спосіб життя мисливців та збирачів, важливим кроком став перехід від привласнюючих форм господарства, землеробства та скотарства Mithen, Steven (2006). After the ice: a global human history, 20.000 — 5.000 BC (1. paperback ed. ed.). Cambridge, Mass.: Harvard Univ. Press. p. 29. ISBN 0-674-01570-3..
Поселення Поселення розміщувалося на сучасній території Північного Ізраїлю, за 25 км (16 миль) на північ від Галілейського моря, в місцині оточеній пагорбами поблизу озера Хула (Долина Хула). На той час дана територія густо поросла дубовими, фісташковими та мигдалевими хащами. Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, page 29. Harvard University Press paperback edition, 2003. Натуфійське селище заселялося в три етапи. В перші дві фази були спорудженні масивні, а в третьому менші кам'яні споруди. Ці фази проходили від 12000 до 9600 років до н. е. Житла були частково в землі, мали підземні поверхи, а стіни були побудовані з каменю. Дерев'яні стовпи підтримували дахи, які, ймовірно, були зроблені з хмизу та шкур тварин. Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, page 28. Harvard University Press paperback edition, 2003. Вогнища розташовувалися в будинках. Айн Малаха містить найбільш раннє археологічне свідчення про одомашнення собаки (поховання людини з домашньою собакою). Davis, S.J.M. and Valla, F.R. 1978. Evidence for the domestication of the dog 12,000 years ago in the Natufian of Israel. Nature 276, 608-10.
Спосіб життя Жителі Айн Малаха були осілими мисливцями та збирачами. Цілком ймовірно, вони жили в Айн Малаха цілий рік, збираючи для харчування навколишні дикі їстівні рослини і полюючи на сусідніх територіях. Мешканці використовували ручні ступки для подрібнення диких горіхів та зерна і кам'яні серпи для зрізання рослин. Багато з цих кам'яних серпів досі мають блиск, вказуючи на те, що ними часто користувалися для скошування великої кількості рослин, швидше за все дикої пшениці та ячменю. Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, page 30. Harvard University Press paperback edition, 2003. Жителі, як відомо, їли газелей, кабанів, козуль, зайців, черепах, рептилій та рибу. C. Scarre, The Human Past, 2005.
Поховальні традиції Цілком імовірно, що цілі родини були поховані в залишках власних будинків, які згодом були покинуті. Під час розкопок, було знайдено житло, що містило могили 11 чоловіків, жінок та дітей, багато з них мали прикраси, зроблених з лопатоногих молюсок. В іншому житлі було знайдено рештки 12 людей, одна з яких тримала руку на тілі маленького цуценя. Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 2,000-5,000 BC, page. Harvard University Press paperback edition, 2003.
Археологічні дослідження Поселення Айн Малаха було виявлено в 1954 році, розкопки проводилися під керівництвом Ж. Перро (), М. Ле Шевальє () і Ф. Валла () з НЦНД Франції. Moʻatsah ha-leʼumit le-meḥḳar ule-fituaḥ (Israel) (1 January 2003). Israel journal of earth-sciences. Weizmann Science Press of Israel. Retrieved 16 March 2011.
Див. також • Натуфійська культура
Примітки
Посилання