Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії — опис перебігу подій Марсіанської наукової лабораторії з марсоходом нового покоління «К'юріосіті». На 16 жовтня 2017 року марсохід перебуває на поверхні Марса 1847 солів (1897 днів).

До запуску (2004—2011) У квітні 2004 року НАСА почало відбір пропозицій щодо оснащення нового марсохода науковим обладнанням, і 14 грудня 2004 року було прийнято рішення про відбір восьми пропозицій. Наприкінці того ж року почалося розроблення та випробування складових частин системи, включаючи розроблення однокомпонентного двигуна виробництва компанії Aerojet, який здатен давати тягу в діапазоні від 15 до 100 % максимальної при постійному тиску наддуву.

Створення всіх компонентів марсохода було завершено до листопада 2008 року, причому більша частина інструментів та програмного забезпечення MSL продовжувало випробовуватися. Перевитрата бюджету місії склала близько 400 мільйонів доларів. У наступному місяці НАСА відклало запуск MSL на кінець 2011 року через нестачу часу для випробувань.

З 23 по 29 березня 2009 року на сайті НАСА проводилося голосування з вибору назви для марсохода, на вибір було представлено 9 слів. 27 травня 2009 року переможцем було оголошено слово «К'юріосіті» («Допитливість», «Цікавливість»). Воно було запропоновано шестикласницею з Канзасу Кларою Ма

Вибір місця посадки Роботи почалися з обрання місця посадки міжпланетної станції первісно з тридцяти трьох можливих, але на 2007 рік список місць для посадки виріс до 50 позицій. У кінці обробки їх залишилося шість. Під час третього «фільтрування» в списку залишилося чотири місця для посадки на Марсі . Четверте обговорення місця посадки марсохода було проведено після вересня 2010 року, п'яте було проведено 16—18 травня 2011 рокуPresentations for the Fourth MSL Landing Site Workshop September 2010. 22 липня 2011 року було оголошено, що місцем посадки станції на Марсі буде кратер Гейл.

Запуск

26 листопада 2011 року о 15:02:00 UTC (18:02:00 за київським часом) з майданчика LC-1SLC-41 станції ВПС США «Мис Канаверал» стартовими командами компанії United Launch Alliance за підтримки бойових розрахунків 45-ї Космічної філії ВПС США було здійснено пуск ракети-носія Atlas-5/541 № AV-028 з міжпланетною станцією МНЛ («К'юріосіті»). Через 44 хвилини 12 секунд після старту станція відокремилася від розгінного ступеня «Центавр» (Centaur) і вийшла на траєкторію польоту до Марса.

Двоступенева ракета-носій містила центральний блок першого ступеня діаметром 3,8 м із двигуном РД-180, чотири твердопаливні блоки і розгінний блок «Центавр» з головним обтікачем діаметром 5,4 м. Вона здатна виводити до 7982 кг на геостаціонарну орбіту. Atlas-5 також використовувався для запуску Mars Reconnaissance Orbiter і «Нью-Горайзонс».

Перший і другий ступені, разом із твердопаливними двигунами, було зібрано 9 жовтня неподалік від стартового столу. Головний обтічник із встановленою міжпланетною станцією перевезено на стартовий стіл 3 листопада. Запуск відбувся 26 листопада 2011 року, о 15:02 UTC.

Приземлення (2012) Посадковий модуль відокремився від перелітного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався опір атмосфери, потім парашут, і, нарешті, гальмівні двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхні планети — на певній висоті марсохід опустився на тросах, які потім від'єдналися, а посадковий модуль відлетів убік, щоб не забруднювати реактивними вихлопами місце посадки марсохода. Отже, 6 серпня 2012 року космічний апарат «К'юріосіті» здійснив успішну посадку на Марсі у кратері Гейла. Трансляція посадки в прямому ефірі здійснювалася на сайті НАСА.

Посадка апарата на поверхню була унікальною операцією, яку доти ще ніколи не виконували. Унікальність зумовлена використанням нової технології Sky Crane («Небесний кран») для посадки апаратів на поверхню.

Події 2012 року

7 серпня — 1-й солСол — марсіанська доба — марсоходом передано на Землю першу кольорову фотографію Марса, зроблену камерою MAHLI, а також серію з 297 кольорових знімків низької роздільності (192 × 144 пікселів), з яких було змонтовано відеоролик зниження й посадки марсохода. Ці знімки було зроблено під час зниження апарата в кратер Ґейла камерою MARDI, спрямованою вниз. 8 серпня — 2-й сол — навігаційні камери зробили перші знімки марсіанського ландшафтуразвернул мачту и передал фотографию c навигационной камеры. 9 серпня — 3-й сол — марсоходом успішно розгорнуто й спрямовано у бік Землі антену для зв'язку, зібрано дані про радіацію й температуру. Також марсоходом передано на Землю серію зі 130 зображень низької роздільності (144 × 144 пікселів), з яких складено першу панораму місцевості навколо марсохода. Російський нейтронний детектор ДАН було вперше ввімкнено в пасивному режимі й він успішно пройшов перевірку. Було здійснено калібрування головної камери MASTCAM. Також було перевірено такі інструменти: APXS (альфа-спектрометр), Chemin (хімічний аналізатор) і SAM. 10 серпня — четвертий сол — підготовка до заміни програмного забезпечення з «посадкової» версії на «марсіанську», призначену для роботи на поверхні планети. 11—14 серпня — 5—8-й сол — заміна програмного забезпечення. «К'юріосіті» надіслав на Землю перші кадри навколишнього середовища у високій роздільності (1200 × 1200 пікселів), зроблені камерою Mastcam , а також нові високоякісні знімки, на яких видно сліди давніх річок. За світлинами, отриманими за допомогою камер апарата й приладу HiRISE з Mars Reconnaissance Orbiter визначено точне місце посадки марсохода.

15 серпня 2012 року марсохід почав перевірку інструментів і тестуванняFirst drive. Перше випробування лазера ChemCam «К'юріосіті» на Марсі було проведене на камені N165 («Coronation» rock), біля Bradbury Landing 19 серпня 2012 року. Науковцями з команди «К'юріосіті» було визначено шість можливих маршрутів до підніжжя гори Шарп, протягом року, поки «К'юріосіті» буде їхати до гори, він буде вивчати гірські породи і ґрунт дна кратера.

17 серпня — 11-й сол — прилад DAN було ввімкнено в активному режимі, від відпрацював протягом однієї години, без зауважень і його було вимкнено за командою. Отримано першу наукову інформацію про склад речовини Марса й про радіаційний фон на місці посадки. Розпочалося тестування приладів REMS. 19 серпня — 12-й сол — перше використання пристрою ChemCam. Промінь детектора з енергією 14 мДж тридцятьма нетривалими імпульсами протягом 10 с подіяв на свою першу ціль — камінь № 165, який був розташований на відстані приблизно 3 м від марсохода й отримав назву «Коронація». У точці влучання атоми каменю перетворилися на світну йонізовану плазму. Світіння плазми було прийнято ChemCam, який здійснив спектрометричні виміри. Якість роботи ChemCam перевершила всі сподівання й виявилася навіть вищою, ніж на Землі . Успішно протестовано маніпулятор марсохода. 22 серпня — 16-й сол — перший рух марсохода. «К'юріосіті» проїхав вперед 4,5 м, повернувся на 120° і проїхав назад 2,5 м. Тривалість поїздки склала 16 хв . Завершивши мобільні тести, марсохід розпочав перший шлях 29 серпня 2012 р. до місця під назвою Glenelg, це близько 400 м на Схід. Glenelg, це місце, де перетинаються три типи місцевості, і є першою ціллю місії. Пересування може зайняти до двох місяців, після чого «К'юріосіті» залишиться в Glenelg протягом місяця .

На шляху «К'юріосіті» вивчав пірамідальну скелю під назвою Скеля Матієвича («Jake Matijevic») на честь математика та інженера, який відіграв важливу роль у розробці шестиколісного приводу марсохода та помер через декілька днів після приземлення «К'юріосіті» на Марс у серпні. Розміри Jake rock близько 25 см висота та 40 см ширина. Ця магматична гірська порода може бути різновидом базальту багата на натрій, олігоклаз. Після цього, 30 вересня 2012 року, було знайдено дрібно-зернистий камінь, названий «Батерст-Інлет (камінь)» (Bathurst Inlet), який був вивчений приладами Mars Hand Lens Imager (MAHLI) та Alpha particle X-ray spectrometer (APXS). Камінь був названий на честь глибокої бухти Батерст-Інлет, яка розташована уздовж північного узбережжя Канадського материка. Крім того, пісочна ділянка, названа «Rocknest», була ціллю для першого тестування совка на руці «К'юріосіті». 30 серпня — сол 24 — марсохід проїхав 21 м у східному напрямку. Це перша з початку місії поїздка на значну відстань. 31 серпня — сол 25 — створення 360-градусної панорами нового місцезнаходження й фотографування місцевості в східному напрямку, куди марсохід незабаром вирушить. Також проводилось спостереження неба (хмарності) та моніторинг навколишнього середовища. 4 вересня — сол 29 — «К'юріосіті» подолав ще 30,5 м у південно-східному напрямку. Загальна пройдена відстань марсоходом від початку місії склала 109 м. 5—12 вересня — сол 30—37 — апарат зробив тривалу зупинку на шляху в Гленелг і розкрив свій маніпулятор, щоб протестувати прилади, що знаходяться на його турелі. Місце, де проводилися випробування, було обрано не випадково — під час перевірки «К'юріосіті» повинен був знаходитися під певним кутом по відношенню до Сонця і стояти на рівній поверхні. Механічна «рука» довжиною 2,1 метра зробила кілька рухів і виконала ряд дій. Тестування допомогло вченим зрозуміти, як діє маніпулятор у марсіанській атмосфері після довгої космічної подорожі у порівнянні з аналогічними тестами, які проводилися ще на Землі. Загальна відстань, пройдена апаратом за місяць перебування на Марсі, склала 109 метрів, що становить чверть відстані від місця посадки до району Гленелг . 14—19 вересня (39—43-й соли) — марсохід проїхав за ці дні 22, 37, 27, 32 і 31 метр відповідно. Загальна відстань, пройдена марсоходом з 5 серпня, склала 290 метрів. На 42-й сол «К'юріосіті» за допомогою MastCam «спостерігав» за частковим сонячним затемненням, викликаним транзитом Фобоса по диску Сонця . 25 вересня — сол 49 — марсохід проїхав 31 метр у напрямку до Гленелг. Загальна відстань, пройдена ним з 5 серпня, склала 367 метрів . 26 вересня — сол 50 — марсохід проїхав 49 метрів у напрямку до Гленелг. Загальна відстань, пройдена ним з 5 серпня, склала 416 метрів . 27 вересня — сол 52 — науковці з НАСА підтвердили, що знайдені марсоходом камені (впродовж солу 39)NASA: Remnants of Ancient Streambed on Mars піддавалися водній ерозії, а висохлі русла можуть свідчити, що на Марсі колись текли струмки Марсохід Curiosity знайшов сліди стародавнього струмка. Коментарі. 28.09.2012. 7 жовтня — сол 61 — марсохід вперше набрав за допомогою маніпулятора повну лопатку ґрунтової породи. Однак, після вивчення зображень отриманих впродовж цієї процедури камерою Mastcam, команда управління марсоходом помітила на передньому плані в нижній частині зображень яскравий об'єкт на поверхні, котрий може бути відламаною апаратною частинкою марсохода. Тому всі подальші відбори проб скасовано. Натомість марсохід спробує зробити додаткові світлини знайденого предмету, щоб допомогти команді оцінити можливі наслідки цієї знахідкиView of Curiosity's First Scoop Also Shows Bright Object. 17 жовтня — Rocknest, «К'юріосіті» проводив перший рентгенівський дифракційний аналіз марсіанського ґрунту. Результати показали наявність декількох мінералів, у тому числі польового шпату, пироксенів і олівіну, вчені припустили, що марсіанський ґрунт у зразку був схожий на вивітрюванні базальтові ґрунти Гавайських вулканів. Зразок, який був використаний, складається з пилу глобальних пилових бур та місцевого дрібного піску. 22 листопада — «К'юріосіті» проаналізував скелю «Рокнест-3» (Rocknest 3) з APXS, а потім відновив подорож до «Озера Пойнт» (Point Lake) на шляху до Геленг.