Херсо́нський ґебі́т, окру́га Херсо́н () — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Миколаїв райхскомісаріату Україна з центром у Херсоні. Існувала протягом німецької окупації Української РСР.
Історія 15 листопада 1941 року опівдні на території майбутньої Херсонської округи виникли дві округи: Херсонська міська () у складі 1 району (місто Херсон) та Херсонська сільська (), що поділялася на п'ять сільських районів, які відповідали п'ятьом радянським районам передвоєнної Миколаївської області: Бериславському, Білозерському, Калініндорфському, Снігурівському та Херсонському. Адміністративними центрами обох утворень було місто Херсон.
15 січня 1943 Херсонський міський та Херсонський сільський ґебіти об'єдналися в один новий Херсонський ґебіт.
Станом на 1 вересня 1943 Херсонський ґебіт поділявся на 6 районів: район Берислав (), район Білозерка (), район Великий Інгулець (), центром якого спочатку було селище Калініндорф (), міський район Херсон (), сільський район Херсон (), центром якого спочатку було село Микільське (), та район Снігурівка ().Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945.
Ґебіт припинив діяльність на початку 1944 року з наближенням лінії німецько-радянського фронту. 13 березня 1944 року адміністративний центр ґебіту зайняли радянські війська.
Управління Керівником цивільної німецької окупаційної адміністрації Херсонської округи був гебітскомісар, який, у свою чергу, перебував у безпосередньому підпорядкуванні генерального комісара Миколаєва та координував роботу п'яти районних адміністрацій: Бериславської, Білозерської, Великоінгулецької, Снігурівської і Херсонської.Gebietskommissariat Cherson Також на чолі округи стояв німецький начальник поліції безпеки і СД. Для проведення в життя наказів окупаційної влади було створено органи місцевого врядування, т. зв. українські допоміжні управління, або адміністрації: у містах це були міські управи на чолі з міськими головами (), кожним із п'ятьох сільських районів управляв т. зв. начальник району (), а в селах втіленням нової влади були сільські старости (). Колгоспи перетворилися на нумеровані громадські двори на чолі з дворовими старостами, які у своїй діяльності керувалися розпорядженнями сільського старости, районної управи та крайсляндвірта (начальника районного сільськогосподарського управління). Херсонському гебітскомісаріату підпорядковувалася утворена на самому початку окупації Херсонська міська управа, що складалася з кількох членів та міського голови.
Окружний комісаріат складався з діловодної служби і вісьмох відділів: І — загальний (або головне бюро), ІІ — політики і пропаганди, ІІІ — управління, IV — фінансів, V — економіки, VI — будівництва, VII — сільського господарства і харчування, VIII — робітничої політики і соціальних питань.
В адміністративному центрі Херсоні вищу владу уособлював комісар міста Густав Маттерн, а до складу міського комісаріату входили три відділи: І — головне управління (бюджетне, касове і розрахункове відділення, міський інспектор, канцелярський секретар, стенотипіст, перекладач), ІІ — політичний, або відділ роботи серед підростаючого покоління, ІІІ — господарсько-технічний (господарський інспектор, міський секретар, стенотипіст).
Преса З 21 вересня 1941 року в окружному центрі видавався часопис міської управи «Голос Дніпра» (шість чисел якого вийшли під назвою «Наддніпрянська правда»).Періодичні видання на окупованій території України в 1941—1944 роках Видання друкувалося в однойменному херсонському видавництві. Редакторами були Ф. Л. Вдовиченко і К. А. Курінний. По 15 лютого 1942 р. часопис мав підзаголовок «Херсонський щоденник». Мова видання була українською, проте окремі статті та оголошення з'являлися російською і німецькою. Виходив нібито тричі на тиждень. Обсяг із двох шпальт у 1941 зріс до чотирьох у 1942—1943 рр. Часопис виходив по 1943 рік і, можливо, навіть до лютого 1944.Місцеві газети, видані в 1865—1943 роках У червні–листопаді 1943 у Херсоні випускалася газета російською мовою «Наш путь», а також німецькомовне видання для вермахту «Flieger, Funker, Flak» [Льотчик, радист, зенітник], яке у 1943 році продовжило виходити у Бреслау.
Примітки