Фортеця Каркассонн, або Сіте́ () — середньовічний архітектурний ансамбль, розташований у французькому місті Каркассонн на території департаменту Од. Фортеця стоїть на правому березі річки Од на південний схід від сучасного міста.
Географічне розташування Фортеця Каркассонн розташована на правобережжі Од і височіє над сучасним містом Каркассонн, що розташоване на захід від Сіте. Середньовічна фортеця була споруджена між Чорною горою та Піренеями на шляху між Середземним морем та Атлантичним океаном. Таким чином, фортеця й саме місто Каркассонн мали важливе стратегічне значення на півдні Франції, контролюючи прохід на півночі до Чорної гори, на півдні — до Корбьєр, на заході до рівнині Лораге та на сході до виноградарської місцевості, що простяглася до Середземного моря.
Фортеця побудована на краю невеликого плато, розташованого на висоті 150 м над сучасним Каркассонном. Плато починається біля підніжжя гірського масиву Корб'єр на висоті 260 м, потім на території Сіте знижується до 148 м, а біля берегів річки Од має висоту всього 100 м над рівнем моря. Із західного боку схил доволі крутий, тому доступ до фортеці для можливих ворогів з цього боку був утруднений. Мирні відвідувачі та нападники підходили до міста переважно пологим східним схилом. Тому найважливіші оборонні споруди та механізми було розміщено саме з цього боку.
Історія Фортеця Каркассонн веде свій початок з фортифікаційних споруд гало-римського періодуJean-Pierre Panouillé, Carcassonne: histoire et architecture, Rennes: Ouest-France, 1999, ISBN 978-2-7373-2194-8, p. 7. Фортеця оточена подвійним рядом мурів, довжина яких становить близько 3 км. Над мурами височать 52 вежіLes lieux remarquables de la Cité , Site Officiel de la ville de Carcassonne. Retrieved 12.05.2011. На території міста розташований графський замок та базиліка Святого Назарія.
1247 року фортеця Каркассонн була захоплена військом Французького королівства й тривалий час була важливим форпостом на кордоні з Арагонським королівством.
1659 року за Піренейським договором провінція Руссійон стала частиною Франції й місто втратило своє стратегічне значенняFrançois de Lannoy, La Cité de Carcassonne, Bayeux: Heimdal, 2004, ISBN 978-2-84048-197-3, p. 11. Фортеця прийшла з часом в занепад, а саме місто Каркассонн стало важливим центром текстильного виробництва, зокрема виробництва вовни.
1849 року французький уряд вирішив зруйнувати фортифікаційні споруди Каркассонна, проте це рішення викликало значний спротив місцевого населення. Археолог Жан-П'єр Кро-Мерв'єй та письменник Проспер Меріме розгорнули широку кампанію за визнання Каркассоннської фортеці історичною пам'яткою. З часом уряд скасував своє рішення, й 1853 року почалися реставраційні роботи комплексу. Реконструкція проводилася під керівництвом відомого архітектора Ежена Віолле-ле-ДюкаJoseph Poux, La Cité de Carcassonne, précis historique, archéologique et descriptif, Toulouse: Privat, 1923, p. 50. Проект реконструкції Віолле-ле-Дюка ще за його життя різко критикувався, як невідповідний до клімату й традицій регіону. Після його смерті 1879 року реставраційні роботи продовжив його учень Поль Бесвільвальд, а пізніше — архітектор НодеCarcassonne, A61 world heritage fortified city — Abelard Public Education Site.. Реставрацію було завершено наприкінці XIX століття.
З 1997 року Сіте входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКОHistoric Fortified City of Carcassonne at the World Heritage Convention.Château et remparts de la Cité de Carcassonne — Centre des monuments nationaux , Monuments historiques (English version). Retrieved 12 May 2011.. Замок, фортифікаційні будови, ристалище та вежі перебувають у власності держави і є історичними пам'ятками Франції. Інша частина Сіте знаходиться в управлінні муніципальної влади.
Примітки
Посилання Офіційна сторінка Каркассоннська фортеця на сайті міністерства культури Mescladis Le Château de Carcassonne (численні світлини)