Ко́бринський ґебі́т ( «Кобринська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Кобрині, яка існувала протягом німецької окупації Білорусі під час Другої світової війни.
Історія Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні з Антопільського, Березокартузького, Дорогичинського, Дивинського і Кобринського районів тогочасних Берестейської області та Пінської області БРСР. Комісаром ґебіту був урядовий асистент на ім'я Оскар Панцер. Ґебіт підпорядковувався Луцькому судовому відділу.
Станом на 1 вересня 1943 Кобринський ґебіт поділявся на 5 німецьких районів: район Антополь (), район Береза-Картузька (), район Дивин (), район Дорогичин () і район Кобринь (). Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945.
20 липня 1944 року окружний центр Кобринь зайняли війська 1-го Білоруського фронту.Освобождение 20 июля 1944: войска 1-го Белорусского фронта освободили город Кобрин
Склад Адміністративно до складу гебіту входило 4 райони: Район Площа, км² Населення, осіб Антопільський район 699 км² 31 802 Березо-Картузький район 1832 км² 58 550 Дорогичинський район 1082 км² 28 047 Кобринський район 1065 км² 45 182
Примітки
Джерела