Альбе́рто де Алме́йда Кавалька́нті (, 6 лютого 1897, Ріо-де-Жанейро, Бразилія — 23 серпня 1982, Париж, Франція) — кінорежисер, сценарист, продюсер та художник.
Життєпис Альберто Кавальканті народився в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) у сім'ї відомого математика італійського походження. У 1917-му у 18-річному віці закінчив Женевський університет, де вивчав архітектуру та юриспруденцію. Приїхавши цього ж року до Парижа, залучився до діячів «Авангарду».
У 1922 році почав працювати в кіно як художник-декоратор у фільмах режисера Марселя Л'Ерб'є «Нелюдяна» і «Покійний Маттіас Паскаль». У 1926 році дебютував як режисер, поставивши фільм «Тільки час», що мав принципове значення для кіноавангардистів, і став свого роду маніфестом документалізму в авангардному кіно. У першому ж своєму фільмі Кавальканті на противагу усім іншим доводив, що і документальна картина довколишнього світу також може слугувати матеріалом для експериментів з часом і простором, давши поштовх особливому різновиду документального кіно — поетичному документальному фільму..
У 1934 році на запрошення англійського режисера-документаліста Джона Грірсона Кавальканті переїхав до Лондона, де працював продюсером та керівником виробництва в очолюваному Грірсоном кінооб'єднанні . У 1945 році спільно з Б. Дірденом, Ч. Крайтоном и Р. Геймером поставив ігровий фільм «Пізно вночі», який у 1946 році отримав приз Кінофестивалю в Локарно за найкращий сценарій.
Повернувшись у 1950 році до Бразилії, Кавальканті працював там продюсером на кіностудії в Сан-Паулу, яку і очолював, а у 1952 році заснував кіностудію «Кінофільмес» (Kino Filmes), де поставив свій найкращий фільм «Пісня моря» (1952).
У 1954 році після внесення його до «чорного списку» за комуністичні погляди, Альберто Кавальканті повернувся до Європи. Протягом 1960–1970 років працював в Австрії, Англії, Франції. Син Альберто Кавальканті — бразильський кінорежисер Івері Кавальканті . У 1953 році в Бразилії вийшла автобіографічна книга Альберто Кавальканті «Filme e Realidade» (Кіно і реальність).
Помер Кавальканті в Парижі у 85-річному віці.
Обрана фільмографія Рік Назва Оригінал Країна/Опис На рейді En rade Капітан Фракасс Captain Fracasse Червона шапочка Le petit chaperon rouge Канікули диявола Les vacances du diable , На загубленому острові Dans une île perdue Як пройшов день? Went the Day Well? Любитель шампанського Champagne Charlie Пізно вночі Dead of Night Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі The Life and Adventures of Nicholas Nickleby Перший джентльмен The First Gentleman Вони зробили мене втікачем They Made Me a Fugitive Пісня моря O Canto do Mar Перша ніч La prima notte , Пан Пунтіла і його слуга Матті Herr Puntila und sein Knecht Matti ,
Нагороди та номінації Рік Нагорода Категорія Номінант Результат1946Кінофестиваль в Локарно При за найкращий сценарій «Пізно вночі» 1947Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах Найкращий режисер «Пісня моря» Венеційський кінофестиваль Міжнародний Гран-прі «Вони зробили мене втікачем» 1954Каннський кінофестиваль Гран-прі «Пісня моря»
Джерела
Примітки
Посилання
Alberto Cavalcanti beim British Film Institute Our debt to Alberto Cavalcanti