Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies).
Головними районами поширення кедра є Середземномор'я (висоти 1000—2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря)Farjon, A. (1990). Pinaceae. Drawings and Descriptions of the Genera. Koeltz Scientific Books ISBN 3-87429-298-3 .
Класифікація За прийнятою класифікацією рід поділяється на два види рослин, що разом складаються з 5 підвидів:
Гімалайський кедр (Cedrus deodara) Ліванський кедр (Cedrus libani) Атласький кедр (Cedrus libani var. atlantica) Ліванський кедр (Cedrus libani var. libani) Кіпрський кедр (Cedrus libani var. brevifolia) Турецький кедр (Cedrus libani var. stenocoma)
За старішою класифікацією ці підвиди часто вважалися окремими видами.
Опис Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя.
Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіраллю на довгих гілках або щільними кластерами по 15-45 мм на коротких. Колір листя — від яскраво-зеленого до темно-зеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням — діжкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, при визріванні — сіро-бурі; після визрівання вони (подібно до ялиці) розпадаються на крилаті насінини.
Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання їх насінеїдними гризунами — вивірками та бурундуками. Визрівання шишок триває близько 1 року, запилення відбувається восени. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восени.Frankis, M. & Lauria, F. (1994). 'The maturation and dispersal of cedar cones and seeds', International Dendrology Society Yearbook 1993: 43—46
Кедри в Україні Клімат України надто суворий для зростання справжніх кедрів. Однак у Нікітському ботанічному саду можна побачити чотири види/підвиди кедрів: гімалайський, атласький, кіпрський і ліванський.
Українською мовою кедрами також інколи, не зовсім правильно, називають деякі рослини роду сосна, одна з яких — сосна кедрова — росте в Карпатах, інші ростуть у ботанічних садах: європейський кедр (сосна кедрова європейська, Pinus cembra) сибірський кедр (сосна кедрова сибірська, Pinus sibirica) корейський кедр (сосна кедрова корейська, Pinus koraiensis) сланкий кедр (Pinus pumila) — сосна сланка, північний сосновий стелюх, поширений у полярних районах. Всі ці сосни у їхніх шишках ховають між лусками невеликі їстівні горішки, які називають «кедровими горішками».
Цікаві факти Ліванський кедр — один із символів Лівану. Він зображений на прапорі і гербі країни У далекому минулому справжні кедри займали значні площі, але з часом вони були майже повністю знищені. Майже 3000 років тому цар Соломон наказав заготувати в Лівані кедри для будівництва свого палацу і храмів. Для цього він послав на заготівлю деревини 80 000 чоловік. З того часу ліванські кедри продовжують знищувати. Тепер в Лівані залишилося близько 400 дерев кедра — невеличкий гайок площею 2 га.Корчемний, В. Г. (1998). Екзоти Поділля. — Тернопіль: ЛІЛЕЯ. ISBN 966-7298-08-6 Деревина кедра і кедрова олія є природними репелентами для молі, тому деревина кедра часто використовується для виготовлення шаф, у яких безпечніше зберігати вироби з вовни. Сибірський кедр (Pinus sibirica) та корейський кедр (Pinus koraiensis) насправді є соснами, хоча й утворюють з кедрами одну родину. За назвою рослини своє ім'я отримало давньогрецьке місто Кедрії на однойменному острові у Керамічній затоці в Карії (нині острів Седир в затоці Гекова, Туреччина). На честь нього названо астероїд, відкритий 16 серпня 1990 року.
Галерея
Примітки
Посилання Кедр // Encyclopedia Britannica — Cedar (plant) Биологический энциклопедический словарь — Кедр