Олекса́ндр Володи́мирович Порхун (21 січня 1987, Київ) — український політичний та громадський діяч, майор ЗСУ у відставці, учасник російсько-української війни, колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Герой України (2015).
Кандидат у народні депутати на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 217Відомості про кандидата в народні депутати України — Порхун Олександр Володимирович. З 9 лютого по 5 вересня 2024 року — в.о. Міністра у справах ветеранів України.
Життєпис Народився 21 січня 1987 року в Києві. Дитинство минуло у столичній Оболоні, де сім'я оселилася 1993 року. Батько Володимир Порхун (1948—2011) зварювальник, будував перші багатоповерхові будинки на Оболоні. Мати Валентина Порхун працювала вчителькою математики у спеціалізованій школі № 239 з поглибленим вивченням німецької мови в Оболонському районі Києва.
Після 9 класу школи № 239 вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, який закінчив 2004-го. Того ж року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, а 2006 року продовжив навчання у Львівському інституті Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка». Здобув диплом спеціаліста з бойового застосування та управління діями аеромобільних підрозділів.
У серпні 2008 року розпочав військову службу у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону.
З березня 2014 року — учасник військових операцій у південних та східних областях України.
З 23 квітня 2014 року по 6 січня 2016 року брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Командував підрозділом у бойових зіткненнях під час звільнення населених пунктів Степанівка, Красний Луч, Алчевськ, Сніжне, Чорнухіне, Тельманове, Старобешеве, Торез, Ясинувата, Єнакієве, Краматорськ, Красноармійськ, Шахтарськ, Слов'янськ, Ізварине, Лисичанськ, гори Карачун.
У перший бій підрозділ під командуванням Олександра Порхуна вступив 2 травня 2014 року на мосту під Слов'янськом. Місцеве населення заблокувало на дорозі рух колони військової техніки, а з гори Карачун, яка на той час була під контролем бойовиків, вів обстріл снайперПо завершенні війни ми перепишемо військові підручники — комбат 95-ї бригади. Умілими діями організував оборону без втрат особового складу та військової техніки. Пізніше підрозділ Олександра Порхуна у складі батальйонно-тактичної групи захопив та утримував оперативно важливу висоту 167.6 (гора Карачун), контролюючи напрямки можливих наступальних дій проросійських бойовиків поблизу Слов'янська.
Із серпня 2014 року по червень 2017-го командував 13 оаемб 95 оаембр.
У червні 2017 році закінчив Національний університет оборони України ім. Черняховського, отримав диплом магістра за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ».
У грудні 2017 року звільнився з військової служби з правом носіння військової форми. Майор у відставці.
З 2018 року навчається в магістратурі Національного університету державної фіскальної служби України.
З 23 квітня 2020 по 10 вересня 2024 року — перший заступник Міністра у справах ветеранів України Сергія Бессараба.
З 9 лютого по 5 вересня 2024 року — в.о. Міністра у справах ветеранів УкраїниНаталія Калмикова очолила Мінветеранів.
З 27 вересня 2024 року по 18 квітня 2025 року — заступник міністра охорони здоров'я України.
Військові операції Бій 1 липня 2014 року біля села Дякове поблизу українсько-російського кордону. Впродовж запеклого чотиригодинного бою підрозділ Олександра Порхуна знищив колону із півтора десятка вантажівокНова доба Карачун-гори і Савур-могили.
27 липня 2014 року командував операцією з визволення населених пунктів Степанівка та Петрівське в Шахтарському районі Донецької області.
29 липня 2014 року штурмова група під керівництвом Олександра Порхуна взяла під контроль та утримувала Савур-могилу — стратегічно важливу точку створення «Маринівського коридору» для виходу основних сил з Ізвариного.
У липні — серпні 2014 року у складі 95-ї оаембр здійснив рейд завдовжки 470 км, з яких 170 км — тиловими районами ворога уздовж південних рубежів Донецької та Луганської областей.
У січні 2015 року батальйон під командуванням Порхуна брав участь у бойових операціях з деблокування підрозділів Збройних сил у Донецькому аеропорту. Під час оборони командного пункту на «Зеніті» разом із комбригом 95 оаембр Михайлом Забродським відбивав танкову атаку й зазнав контузіїІнтерв'ю з Олександром Порхуном .
Громадська діяльність У 2017 році разом з учасниками бойових дій заснував ГО «Спортивно-стрілецький клуб „Купол“» та громадську організацію «Асоціація ветеранів та учасників бойових дій „Купол“».
З лютого 2019 року — голова громадської організації «Спілка Героїв України», яку заснував разом із Героєм України Ігорем Герасименком у грудні 2018 року.
Нагороди Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Ім'я та прізвище Олександра Порхуна викарбуване на стелі Героїв України, встановленій на території Національного університету оборони України імені Івана ЧерняховськогоГерої України (Порхун Олександр Володимирович, 21.01.1987).
Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» (2015).
Сім'я Дружина — Олександра Порхун (Хоменко).
Примітки
Джерела Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23.03.2015 Десантники Герої України поділились бойовим досвідом з курсантами Військового інституту