Ехопраксі́я, також ехокінезі́я (від — «відлуння» та — «дія, практика») — мимовільне автоматичне повторення або імітація людиною рухів, жестів чи поз іншої особи.
Ехопраксія належить до групи так званих «ехо-феноменів» (разом із ехолалією — повторенням слів) і розглядається як форма складного рухового тику або порушення гальмівного контролю кори головного мозку.
Причини та асоційовані розлади Ехопраксія є симптомом низки психоневрологічних станів: Синдром Туретта та хронічні тики: виступає проявом складних моторних тиків. Шизофренія: характерна для кататонічної форми (кататонія), де часто поєднується з восковою гнучкістю, негативізмом та ехолалією. Розлади аутистичного спектра: спостерігається як частина імітаційної або стереотипної поведінки. Органічні ураження мозку: ураження лобових часток (зокрема префронтальної кори), стан після інсульту, травм або при нейродегенеративних процесах. Синдром Ганзера та окремі дисоціативні розлади.
Патофізіологія Розвиток ехопраксії пов'язують із порушенням функції лобової кори, яка в нормі блокує надлишкові наслідувальні реакції, а також із надмірною активацією системи дзеркальних нейронів головного мозку.
Див. також Ехолалія Дзеркальні нейрони Кататонія Тик
Примітки