Арно́ Деплеше́н (; 31 жовтня 1960, Рубе) — французький кінорежисер та сценарист.

Біографія та кар'єра Арно Деплешен народився 31 жовтня 1960 року у невеликому містечку Рубе в інтелігентній сім'ї Роберта і Мадо Деплешен. Сестра — письменниця Марі Деплешен, один з братів — дипломат і актор Фабріс Деплешен. Арно вивчав кіномистецтво в Університеті Париж III, а потім, з 1981 — в Інституті вищої кіноосвіти (IDHEC), де захистив диплом у 1984 році.

Арно Деплешен зняв три короткометражні стрічки за творами бельгійського прозаїка Жана Рея. Наприкінці 1980-х працював головним кінооператором, знявши декілька фільмів. 1991 року режисер зняв 54-хвилинну драму «День мерця». Фільм завоював французьку кінематографічну премію «Жана Віго», як найкращий короткометражний фільм і його показали на Каннському кінофестивалі у 1990 році.

Наступний фільм Деплешена «Вартовий» (1992) входив уже до конкурсної програми Каннського кінофестивалю, а також був номінований в декількох категоріях, у тому числі і найпрестижніших, на «Сезар». У стрічці знялися Матьє Амальрік, К'яра Мастроянні, Ласло Сабо і багато акторів з фільму «День мерця». Мелодрама режисера «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)» (1996) була високо відзначена критиками і номінована на «Золоту пальмову гілку».

У 2000 році Арно Деплешен зняв свій перший фільм англійською мовою «Естер Кан» — екранізацію твору Артура Саймонса, де в головній ролі знялася Саммер Фенікс. Стрічка присвячена пам'яті великого режисера Франсуа Трюффо. У ній використана техніка кінознімання кінематографістів «нової хвилі», яку уперше показав Франсуа Трюффо.

У 2007-му Деплешен зняв документальну стрічку «Кохана» про свою сім'ю, в будинку свого дитинства, який його батько, Робер, планує продати. У тому ж році режисер представив сімейну драму «Різдвяна казка» у якій знімалися зірки французького кіно Катрін Денев, Матьє Амальрік, Еммануель Дево, К'яра Мастроянні. Фільм брав участь в конкурсній програмі Каннського фестивалю 2008 року і був номінований на «Золоту пальмову гілку».

У 2008 році на екрани вийшла мелодрама Деплешена «Королі та королева», де комедія і трагедія змішані в історії про двох колишніх коханців, ролі яких виконали Матьє Амальрік та Еммануель Дево, а роль психіатра — Катрін Денев. Фільм отримав низку номінацій та кілька нагород, а Матьє Амальрік став володарем премії «Сезар» як найкращий актор 2005 року. Навколо цієї картини виникли суперечки, коли колишня подруга режисера акторка Маріанн Денікур звинуватила Арно Деплешена в розкритті подробиць її особистого життя. Вона опублікувала книгу «Mauvais génie» («Злий геній»), де описує свої стосунки з безпринципним режисером Арнольдом Деплешером. У 2006-му Денікур подала на нього до суду, але безуспішно.

Драма «Джиммі Пікард» — про солдата Джиммі Пікарда, індіанця з резервації, якого після Другої Світової війни починають турбувати психосоматичні захворювання, — стала номінантом на премію «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю 2013 року.

У 2015 році Арно Деплешен поставив приквел свого фільму «Як я обговорював... (моє сексуальне життя)» 1996 року — «Три спогади моєї юності», за режисуру якого отримав «Сезара» 2016 року.

Фільмографія {| border="2" cellpadding="4" cellspacing="0" style="margin: 1em 1em 1em 0; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; font-size: 95%;" |- bgcolor="LightSteelBlue" align="center" ! Рік !! Назва !! Оригінальна назва !! Примітки |- | 1989 || Безжальний світ || Un monde sans pitié || сценарист |- | 1991 || День мерця || La Vie des morts || режисер, сценарист |- | 1992 || Вартовий || La Sentinelle || режисер, сценарист |- | 1996 || Як я обговорював... (моє сексуальне життя) || Comment je me suis disputé… (ma vie sexuelle) || режисер, сценарист |- | 2000 || Естер Кан || Esther Kahn || за новелою Артура Саймонса; режисер, сценарист |- | 2003 || Лео грає: В компанії чоловіків || Léo, en jouant «Dans la compagnie des hommes» || за п'єсою Едварда Бонда; режисер, сценарист, продюсер |- | 2004 || Королі та королева || Rois et Reine || режисер, сценарист |- | 2008 || Різдвяна казка || Un conte de Noël || режисер, сценарист |- | 2013 || Джиммі Пікар || Jimmy P. (Psychothérapie d'un Indien des plaines) || за книгою франко-американського етнопсихоаналітика Жоржа Девере; режисер, сценарист |- | 2014 || || La Forêt || телевізійний; режисер |- | 2015 || Три спогади моєї юності || Trois souvenirs de ma jeunesse || режисер, сценарист (з Жулі Пейр) |- | 2017 || Привиди Ісмаєля || Les Fantômes d'Ismaël || режисер, сценарист (з Леа Місіус та Жулі Пейр) |- | 2019 || О, дякую! || Oh Mercy! (Roubaix, une lumière) || режисер, сценарист (з Леа Місіус) |- |2021 |Обман |Deception|режисер, сценарист |- |2022 |Брат і сестра |Brother and Sister|режисер, сценарист |- |2024 |Любителі кіно! |Filmlovers!|режисер, сценарист

Визнання

Рік Фільм Нагорода/Фестиваль Категорія Результат День мерця Фестиваль європейських фільмів в Анже Гран-Прі Спілки драматичних авторів і композиторів Премія Procirep Приз Жана Віго Найкращий фільм Вартовий Кінофестиваль в Авіньйоні Приз за найкращий художній фільм Кінофестиваль в Боготі Золоте доколумбове коло Срібне доколумбове коло Каннський кінофестиваль Премія «Сезар» Найкраща перша робота Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Як я обговорював... (моє сексуальне життя) Каннський кінофестиваль Естер Кан Віденський кінофестиваль (Вієнале) Нагорода читачів журналу «Стандарт» — Заохочувальний приз Королі та королева Венеційський кінофестиваль Золотий лев Приз Луї Деллюка Найкращий фільм Премія «Сезар» Найкращий фільм Найкращий режисер Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (спільно з Роже Бобо) Французький синдикат кінокритиків Найкращий французький фільм Золота зірка французького кіно Найкращий фільм Найкращий режисер Різдвяна казка Каннський кінофестиваль Премія «Сезар» Найкращий фільм Найкращий режисер Найкращий оригінальний сценарій Золота зірка французького кіно Найкращий режисер Джиммі Пікард Каннський кінофестиваль Приз Луї Деллюка Найкращий фільм Премія «Сезар» Найкращий фільм Найкращий режисер Найкращий адаптований сценарій Три спогади моєї юності Кінофестиваль у Кабурі Золотий «Сван» за найкращу режисуру Премія «Люм'єр» Найкращий сценарій Найкращий режисер Премія «Сезар» Найкращий фільм Найкращий режисер Найкращий сценарій (спільно з Жулі Пейр) О, дякую! Каннський кінофестиваль

Громадська позиція Підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега СенцоваIl faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours // Change.org

Примітки

Посилання

Арно Деплешен на сайті AlloCiné Арно Деплешен: сімейний психіатр на різдвяні канікули на сайті AZN'' Інтерв'ю з Арно Деплешеном в Esther Kahn