Нафтопереробний комплекс «Галичина» (колишня назва — Дрогобицький нафтопереробний завод) — найстарше нафтопереробне підприємство України, збудоване у 1863 р. Потужність, станом на 2005 рік, становить близько 3,5 млн тонн сирої нафти на рік. Розташоване у місті Дрогобичі Львівської області.
Історія
Передумови
Усередині ХІХ століття поблизу тодішнього села Борислав розпочали промисловий видобуток нафти. У той же період у Дрогобичі почали зароджуватися перші нафтоперегонні підприємства: так, у 1848 році (за іншими даними — з 1859 року) на місці сучасного Нафтопереробного заводу № 2 недовго існував Завод Шрайнера і Герца, який невдовзі згорів, після чого в 1863 році (за іншими даними — у 1866 році) на його місці збудували нове нафтопереробне підприємство, що належало акціонерному товариству «Ісаак Готліб та Герш Альтман» (нім. AG «Isaac Gottlieb i Hersch Altmann»). Саме від останнього веде свою історію Нафтопереробний завод № 2 та Нафтопереробний комплекс «Галичина».
У цей період Завод Ісаака Готліба та Герша Альтмана був одним із найпотужніших серед усіх нафтопереробних підприємств міста. Про нього неодноразово писав сам Іван Франко, який у 1891 році в оповіданні «Задля празника» описав підготовку до візиту австрійського імператора Франца Йосифа І в серпні 1880 року на завод, висвітливши весь тягар праці нафтопереробників.
Вже у 1898 році на Заводі Ісаака Готліба та Герша Альтмана вперше в Галичині розпочато промислове виробництво парафіну.
У 1901 році (за іншими даними — 1905 року) Завод Ісаака Готліба та Герша Альтмана продали британській «Англо-Галицькій нафтовій компанії» (англ. «Anglo-Galician Oil Company»). Тоді ж завод отримав нову назву — «Галіція».
Згодом у Національному нафтовому товаристві порушили питання щодо необхідності виробництва в Дрогобичі паливного мазуту для локомотивів. Обговорення цього питання тривало з 1902 року, поки австрійський уряд у 1908 році не виділив 2,5 мільйона крон для будівництва заводу з очищення нафти від газу, яке розпочалося наступного 1909 року. Саме від заснування Державної фабрики мінеральних олив «Державна дегазація» (нім. Staats-Entbenzinierung) веде свою історію Нафтопереробний завод № 1.
Напередодні Першої світової війни на виробничих потужностях майбутнього Нафтопереробного комплексу «Галичина» переробляли понад 54% усієї нафти Австро-Угорщини, яка посідала третє місце у світі за обсягами видобутку нафти.
У період Польсько-української війни 1918–1919 років «Галіція» та «Державна дегазація» продовжували працювати під урядовим управлінням. Вони були пунктами дозаправки для автотранспорту Галицької армії та виробляли пальне для потреб Повітряного флоту УНР. Також у цехах заводів здійснювали бронювання рухомого складу для потреб УГА. Так, у цехах дрогобицьких заводів зібрали щонайменше два бронепотяги — бронепотяг Ч. 2 «Ляля» та бронепотяг «Люся».
У міжвоєнний період «Державна дегазація», яка в 1919 році отримала назву — «Польмін», стала найбільшим нафтопереробним підприємством у Польській Республіці, освоївши широку лінійку нової продукції під торговельною маркою «Польмін». А «Галіція», яку після війни повернули британським власникам, під торговельною маркою «Галтол» першою в Польській Республіці розпочала випуск дорожніх бітумів «Мольфальт» і «Гамбіт».
Поступово до кінця 1930-х років почало даватися взнаки виснаження нафтових родовищ Дрогобицько-Бориславського басейну, тож обсяги переробки нафти в Дрогобичі поступово скорочувалися, досягнувши піку падіння наприкінці 1930-х років. Так, на «Польміні» станом на 1938 рік переробка скоротилася до 713 тисяч барелів на рік порівняно з 1,2 мільйона барелів за 1922 рік; а на «Галіції» станом на 1938 рік переробили лише 410 тисяч барелів нафти.
На початку Другої світової війни — 10 вересня 1939 року — нафтопереробні заводи Дрогобича зазнали бомбардування німецькою авіацією. На підприємствах спалахнули пожежі, що тривали до 20 вересня на «Галіції» та до 26 вересня на «Польміні».
Після приходу радянської влади заводи було націоналізовано й пронумеровано: «Польмін» — Нафтопереробний завод № 1, «Галіція» — Нафтопереробний завод № 2 тощо. На заводах розпочалися ремонтні роботи, кадри яких навіть потрапили до пропагандистського документального фільму Олександра Довженка «Визволення».
У жовтні 1939 року на Нафтопереробному заводі № 1 працювало 1511 осіб, а на Нафтопереробному заводі № 2 — 900 осіб. За радянськими джерелами, за наступний 1940 рік нафтопереробні заводи Дрогобича перевиконали план випуску нафтопродуктів на 115%.
Дрогобицький нафтопереробний завод У післявоєнні роки було відбудовано лише два нафтопереробних заводи міста — Нафтопереробний завод № 1 та Нафтопереробний завод № 2, які згодом реконструювали та розширили. Проте довгий час вони функціонували як два окремі підприємства, і лише 1 листопада 1963 року на їхній базі створили виробниче об'єднання «Дрогобичнафтопереробка», яке в 1972 році перейменували на «Дрогобицький нафтопереробний завод».
Через три роки після створення об'єднання до сторіччя заснування Заводу Ісаака Готліба та Герша Альтмана — 12 травня 1966 року — виробниче об'єднання «Дрогобичнафтопереробка» нагородили орденом Трудового Червоного Прапора «за дострокове виконання завдань семирічного плану і у зв'язку із 100-річчям із дня організації промислової переробки нафти в Дрогобичі».
У 1994 році завод змінив форму власності й став відкритим акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс — Галичина». Попри збереження виробництва та відносну стабільність на підприємстві в 1990-х роках, НПК «Галичина» традиційно вважали виробником найменш якісного пального в Україні.
26 грудня 2023 р. Господарський суд Львівської області відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», а також визнав вимоги кредитора — ПАТ «Укрнафта» — в сумі понад 828 млн грн. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Олександра Ткачука. А вже 28 грудня 2023 року Господарським судом Львівської області була прийнята ухвала, якою суд наклав арешт на всі будівлі і земельні ділянки, що належать ПАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина». Ухвала була оприлюднена 1 січня 2024 р.
Власники Фонд державного майна України — 25%. Романнор Інвестменс ЛТД (Romannor Investments Ltd), (Британські Віргінські острови) — 19%. Деніро Венчерз ЛТД (Deneiro Ventures Ltd), (Британські Віргінські острови) — 19%. Вівернал Холдінгс ЛТД (Weavernal Holdings Ltd), (Британські Віргінські острови) — 19%. Доменніум Ентерпрайзес ЛТД (Domennium Enterprices Ltd), (Британські Віргінські острови) — 15,93%.
Останні чотири підприємства-офшори є власністю групи «Приват».
Дочірні підприємства ПАТ «НПК-Галичина» є співзасновником наступних підприємств: Дочірнє торгово-комерційне підприємство «ЄвронафтаД» публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» (знаходиться в процесі ліквідації) Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Політехніка Галичина»» Закрите акціонерне товариство «Трускавецький валеологічний інноваційний центр» Консорціум «Концесійні транспортні магістралі».
Директори
Директори Дрогобицького нафтопереробного заводу № 1 (1944—1963) 1944—1949 Демидов Володимир Миколайович 1949—1954 Коваленко Яків Іванович 1955—1956 Демидов Володимир Миколайович 1956—1959 Рудакова Ніна Яківна 1959—1963 Мельник Аполлон Олексійович
Директори Дрогобицького нафтопереробного заводу № 2 (1944—1963) 1944—1963 Романов Василь Григорович
Директори Дрогобицького нафтопереробного заводу (виробничого об'єднання «Дрогобичнафтопереробка») (1963—1993) 1963—1964 Романов Василь Григорович 1964—1965 в.о. Шарф Фрідріх Хаскелевич — головний інженер 1965—1972 Рудавський Юрій Теофанович 1972—1973 в.о. Древецький Роман Франкович — головний інженер 1973—1980 Смирнов Володимир Дмитрович 1980—1993 Матолич Роман Михайлович
Голови правління (з 1993) 1993—2000 Матолич Роман Михайлович 2000—2001 Косянчук Леонід Васильович 2001—2006 Гусаков Володимир Миколайович 2006—2009 Лазорко Олександр Іванович 2009—.09.2025 Барадний Богдан Стефанович
Арбітражний керуючий (розпорядник майна) (з 2025) .09.2025— Ткачук Олександр Вікторович
Примітки
Джерела
Літовченко В. та ін. Дрогобицький ордена Трудового Червоного Прапора нафтопереробний завод. Львів : Каменяр, 1972. Пастух Р. Дрогобич і дрогобичани. — Дрогобич, 2021.
Посилання НАФТОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС-ГАЛИЧИНА, ПАТ // Каталог підприємств України «UA-REGION».