Фонд соціа́льної допомо́ги і́мені до́ктора Ф. П. Гаа́за  — недержавна неприбуткова благодійна організація (НПО), була заснована 26 листопада 1987 року в Одесі (на той час УРСР)Акт государственной регистрации Фонда № 662 от 2.12.1987 г. «Спешите делать добро!». — Журнал «Работница», № 3 от 1989 г. 1; 2«Фонд имени доктора Гааза». — Газета «Неделя», № 49 от 1989 г.Журнал «Охрана труда и социального страхования» № 7 от 1990 г.«Философия достоинства, свободы и прав человека»". — Киев: Парламентское издательство, 2009 г. ISBN 978-966-611-679-9 «Портрет правозащитника в социальном интерьере» — газета «2000», № 9 за 2.03.2016 г.

За даними доктора юридичних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Олександра Батанова фонд є першою в СРСР неурядовою благодійною організацією.

Фонд названо на честь знаменитого російського філантропа німецького походження, «святого доктора» Федіра Петровича Гааза, девізом життя якого був принцип: «Поспішайте робити добро!», який, в свою чергу, став символом благодійної діяльності фонду«Помнивший Христа и людей» — газета «Вечерняя Одесса» от 15 ноября 1989 г.«Спешите делать добро!» — Союз православных женщин «Спешите делать добро!» — газета «Украинская правда» от 13.12.2011 г. Спешите делать добро (о докторе Федоре Гаазе) Телевизионная передача «Сердце, отданное людям. Фёдор Гааз».

Офіційне дослідження багаторічної різноманітної благодійної діяльності фонду знайшло своє документальне відображення у Висновку постійної комісії з соціальної політики Одеської міської ради від 17 травня 2000 р., за підрахунками якої фонд надав благодійної допомоги людям та соціальним установам загалом на суму (за тогочасним курсом) більш ніж 8 мільйонів доларів США.

Діяльності фонду присвячений документальний фільм, знятий в 1995 р.Документальный фильм о деятельности Фонда (1995 г.).

Історія створення, засновники

Засновниками фонду стали випускники юридичного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова (ОДУ) — Олег Джумберович Кутателадзе та Олександр Геннадійович МучникОлег Кутателадзе: «Если человек хочет участвовать в процессе развития, он всегда найдет средства» — газета Лиманська Агенція Новин от 25 сентября 2020 г.. Джерелом натхнення для них став присвячений пам'яті «святого доктора» біографічний нарис «Федір Петрович Гааз»— «Фёдор Петрович Гааз», що вийшов з-під пера правознавця, товариша прокурора Харківського окружного суду, доктора кримінального права Харківського університету Анатолія Федоровича Коні.

Підтримку у процесі створення та становлення фонду надали викладачі ОДУ: моральну, психологічну та політичну — завідувачка кафедри філософії ОДУ Тамара Андріївна Тарасенко; юридичну — доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, декан юридичного факультету ОДУ Анатолій Семенович ВасильєвІнтерв'ю з Мучніком О. Г. про роль академіка А. С. Васильєва (1995 г.)Інтерв'ю з академіком А. С. Васильєвим про Фонд соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза (1995 г.). У складі членів правління фонду був доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави та права юридичного факультету ОДУ Олексій Васильович Сурілов«Всё остается людям» — Газета «Порто-Франко» № 35 от 9.09.2008 г. та доцент кафедри конституційного права юридичного факультету ОДУ Пахомова Тамара Михайлівна. Всебічну підтримку Фонду незмінно надавав доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри права Європейського Союзу та порівняльного права ОЮА Олександр Костянтинович Вішняков«Ушел из жизни Александр Константинович Вишняков» — газета «Слово» от 1.06.2015 г..

Першим головою правління фонду було обрано Тарасенко Т. А., другим — Кутателадзе О. Д. Збереглося інтерв'ю Мучника О. Г., в якому він високо оцінив діяльність обох голів правління фондуVTS_01_1_0002.wmv — Google Drive Интервью Мучника А. Г. (1995 г.).

Від листопада 1990 року незмінним керівником (співголовою, головою правління, президентом) фонду є Мучник О. Г..

Віце-президенти Фонду: Цирфа Г. Б.Інтерв'ю з віце-президентом Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза Георгієм Борисовичом Цирфою (1995 г.) та Богомолова Л. Г.

Значну допомогу у забезпеченні благодійних установ фонду приміщеннями надав однокурсник засновників, на той час прокурор Приморського району Одеси, згодом Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликання Юрій Анатолійович Кармазін.

Істотну підтримку у справі з надання Фонду кількох автівок «швидка допомога» в умовах лімітованої соціалістичної економіки надала дружина Президента СРСР Раїса Максимівна Горбачова.

Благодійна діяльність

За роки своєї філантропічної місії фонд створив та фінансував низку благодійних установ, програм і проектів, що забезпечили матеріальну, юридичну, соціальну, медичну та психологічну допомогу значній кількості самотніх людей похилого віку, інвалідів, ветеранів війни та праці, хворих дітей, а також фінансову підтримку дитячим садкам, школам, лікарням, дитячим поліклінікам та санаторіям, різноманітним соціальним установам, сім'ям загиблих співробітників міліції, біженцям із зони збройного конфлікту в Придністров'ї (1992 р.)Інтерв'ю з професором І. В. Галіною про історію створення Інституту імені Януша Корчака (1995 р.)Фільм про Інститут імені Януша Корчака «Наші Ангели»Інтерв'ю з професором І. В. Галіною (2019 р.)Інтерв'ю з В. Є. Ґємусовим про діяльність Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза (1995 г.)Інтерв'ю Богомолової Л. Г. про діяльність МБУ «Гуманіст» (1995 г.)«Милосердие по разнарядке». — Газета «Знамя коммунизма» від 3.10.1988 р.; Інтерв'ю Мучніка О. Г. про безоплатні ремонти житла (1995 г.)«Дорогие сограждане!». — газета «Вечерняя Одесса» від 26 січня 1991 г.Інтерв'ю з президентом АФІТ «Фонд» В. С. Маревським (1995 р.)«По ком звонит колокол?». — Газета «Голос України», № 171 від 12.09.2009 р.«Спасите наши души». — Газета «Одесский политехник» від 18.10.1991 р.;.

З цією метою фондом були засновані:

Інститут медичної реабілітації дітей з ураженням центральної нервової системи імені Януша Корчака; Центр милосердя імені матері Марії (9.08.1989 р., Одеса, УРСР), у трьох стаціонарах якого /розташованих на вул. Гамарника (тепер Семінарська), 13, кв. 1; проспекті Миру (тепер Олександрівський), 37, кв.21 та вул. Терешкової,12 «б»/ силами висококвалифікованих лікарів та сестер милосердя під керівництвом спочатку кандидата медичних наук Бориса Григоровича Херсонського, а потім Володимира Євгеновича Ґємусова здійснювався цілодобовий догляд за самотніми людьми похилого і старечого віку. Підопічних Центру обслуговували два автомобілі швидкої допомоги; Молодіжна благодійна установа «Гуманіст» (15.05.1990 р., Одеса, УРСР), яка силами старшокласників середніх шкіл, студентів медичного інституту і медичних училищ міста Одеси під керівництвом Любові Григоріївни Богомолової, надавала регулярну соціальну, медичну та психологічну допомогу самотнім людям похилого віку вдома. Підопічних «Гуманісту» обслуговували два автомобілі швидкої допомоги; Центр соціально-психологічної підтримки (15.11.1990 р., Одеса, УРСР), у складі якого під керівництвом лікаря Леопольда Миколайовича Мендельсона діяла служба молодіжного телефону довіри, яка щовечора (щоночі) надавала нагальну психологічну допомогу молодим людям, які опинилися у складній життєвій ситуації. Центр став ініціатором створення Асоціації телефонів довіри (1990 р.), Української асоціації телефонних консультантів (1992 р.), а також проведення Міжнародних семінарів телефонних консультантів; Філантропічний коледж імені Олександра Меня (1.12.1990 р., Одеса, УРСР) на навчальній базі Рішельєвського ліцею з метою підготовки кадрів для благодійних та соціальних установ, керівником якого стала вчителька математики цього ліцею Дора Олександрівна Чорокаєва; Інститут демократії та прав людини.

Фонд, зокрема, також:

виступив одним із засновників Радянського фонду милосердя і здоров'я (16.09.1988 р., Москва, СРСР); з метою підготовки створення вільної економічної зони в Одесі доручив групі вчених під керівництвом доктора географічних наук, професора Володимира Олександровича Дергачова розробити (23.11.1988 — 6.04.1989 рр.) пакет документів під назвою «Перспективи розвитку Одеського регіону на основі відкритої економіки», який потім був представлений увазі громадськості міста Одеси Воспоминания В.А. Дергачева «Ландшафты жизни. Одесская одиссея в зарождающемся бурном океане предпринимательства»=https://dergachev-va.livejournal.com/498192.html; посприяв організації персональної виставки картин одеської художниці Зої Олександрівни Івницької у Західному Берліні (жовтень 1989 р. — січень 1990 р., ФРН); надав необхідну підтримку одеському піаністу Сергію Володимировичу Терентьєву (1990 р., Одеса, УРСР); надав фінансову допомогу газеті «Московские новости», офіс якої був пошкоджений внаслідок пожежі (14.03.1990 р., Москва, СРСР); надав фінансову допомогу проекту відомого радянського дисидента й правозахисника «Гуманізація пенітенціарної системи» (23.04.1990 р., Москва, СРСР); надав фінансову допомогу першому у Радянському Союзі госпісу (26.09.1990 р., Ленінград, СРСР); надав фінансову підтримку Інституту економічних стратегій (17.10.1990 р., Москва, СРСР). організував першу в країні міжнародну конференцію благодійних організацій «Добро і світ» (4-7.10.1990 р, Одеса, СРСР); разом із будівельним концерном «Приморський» (керівник Ю. Л. Кульбаченко) фонд організував програму безоплатного ремонту квартир незаможних самотніх людей похилого віку, яка здійснювалася під керівництвом досвідченого будівельника Володимира Пейсаховича Аненберга (1921—2004); спільно з редакцією щоденної газети «Вечірня Одеса» звернувся із закликом (26.01.1991 р) до всіх одеситів, громадських організацій, державних органів, депутатів всіх рівнів державної влади, які діяли на території міста Одеси, про необхідність створення загальноміської комплексної програми «Милосердя» для здійснення соціального захисту інвалідів, хворих дітей, одиноких людей похилого віку, а також будь-якій людини, яка потребує допомоги; створив першу в країні фінансову компанію — АФІО «ФОНД» (5.07.1991 р), — яка була покликана здійснювати свою діяльність на принципах філантропічної бізнесу: її акціонерами стали благодійні, соціальні та медичні установи країни; ініціював створення Асоціації благодійних організацій Одеси (16.10.1991 р.), органи управління якої мали б бути сформовані з представників «четвертої влади» — журналістів заради сприяння процесу заснування, діяльності та захисту благодійних організацій, які би виявили готовність працювати на території міста Одеси; в особі свого керівника посприяв Герою України Борису Давидовичу Літваку в створенні Центру реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє», більш відомого як «Будинок з ангелом»;

16 жовтня 2012 року фонд звернувся до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України з проханням зареєструвати його в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, щоб одержати права на отримання благодійної допомоги від закордонних донорів задля захисту соціальних прав громадян УкраїниЛист до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 16.10.2012 р.. Звернення було залишено без відповіді. 23 серпня 2013 році з аналогічним проханням фонд звернувся до Міністерства соціальної політики УкраїниЛист до Міністерства соціальної політики від 23.08.2013 р.. У задоволенні цього прохання було відмовлено.

9 березня 2015 року фонд звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із пропозицією ініціювати створення Асоціації благодійних організацій України заради мобілізації й координації зусиль усіх благодійних організацій країни із захисту соціальних прав незаможних громадянЛист до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 9 березня 2015 року. Звернення було залишено без відповіді.