Вале́рій Фе́дорович Гу́дзь ( , Бориспіль, Київська область, УРСР, СРСР — , м. Попасна, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, полковник Збройних Сил України, командир 24-ї окремої механізованої бригади (2017—2020). учасник російсько-української війни, який пройшов бої в секторі «Д» на кордоні з РФ (2014), в районі Волновахи (2014—2016), в районі Авдіївки (2017). Відзначився і загинув смертю хоробрих в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Луганщині. Герой України (16 березня 2022, посмертно), кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2015), лауреат недержавного ордена «Народний Герой України» (2017).

Життєпис В 1991 році, коли розпався СРСР, Валерій Гудзь, курсант випускного курсу РВПДКУ, подав рапорт на ім'я начальника училища про своє переведення до Збройних Сил України. Протягом 10 років проходив військову службу в Збройних Силах України, зокрема, у 79-му окремому аеромобільному полку в м. Миколаєві, потому, 2001 року звільнився у запас у званні майора.

Жив у рідному Борисполі, працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Майстер спорту з боксу, тренер з боксу районної спортивної школи, викладач основ захисту Вітчизни та фізичної культури і здоров'я ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», де працював з 2006 року. Ініціатор та засновник військово-патріотичного клубу «Боривітер», обирався депутатом Бориспільської районної ради VII скликання.

Російсько-українська війна

З початком російської збройної агресії проти України гвардії майор запасу десантник Валерій Гудзь в березні 2014 року прибув до військкомату, щоб поновитися на службі. Йому запропонували посаду командира взводу механізованої бригади і він одразу ж погодився. Був зарахований до 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А2167, м. Біла Церква).

Влітку 2014 року був призначений командиром роти. Пройшов бої в секторі «Д» на кордоні з РФ, під вогнем російських «Градів», в Луганській області (Червонопартизанськ). 28 серпня 2014-го, під час бою у місті Старобешевому Донецької області, дістав поранення.

У вересні 2014 року Валерій Гудзь був призначений командиром 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр.

Брав участь у боях в районі Волновахи: під Петрівським, Білою Кам'янкою і Новоласпою. Під його керівництвом розроблялися і проводились також операції по взяттю під контроль ЗС України териконів довкола Докучаєвська, захопленню панівних висот в степах Приазов'я.

На початку 2015 року присвоєно військове звання підполковника, у липні того ж року обійняв посаду заступника командира 72-ї бригади, на цій посаді успішно організовував бойові дії в районі Авдіївки, вміло протидіяв танковим атакам.

Маючи командирський талант та значний бойовий досвід, своїми рішеннями неодноразово рятував життя солдат. Зокрема, 2017 року під його командуванням разом воювали Юрій Капустяк і Дмитро Коцюбайло, які також отримали звання «Народний Герой України» і згодом разом якісно воювали у Мар'їнці та у 2022—2023 рр. у складі 67-ї бригади.

З грудня 2017 року і до 2020 року — командир 24-ї окремої механізованої бригади.

У листопаді 2019 року наказом Міністра оборони України Валерію Гудзю було присвоєно військове звання полковника (достроково, як заохочення).

На початку вторгнення військ РФ в Україну Валерій Гудзь проходив навчання стратегічного рівня у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Був направлений до Одеської ОВА для організації оборони міста, але, за його особистим клопотанням, його було повернуто до 24 ОМБр, яка саме несла важкі втрати у районі ПопасноїСправа Борисова: нагорода для корупціонера за поранення від Героя України. // Автор: Костянтин Парфенов. 05.01.2024, 17:27Останнє інтерв'ю легендарного комбрига Валерія Гудзя.

У березні 2022 року спланував та особисто очолив проведення наступальної операції щодо зачищення околиць Попасної на Луганщині від російських військПрезидент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня..

12 березня 2022 року, в ході відбиття російського вторгнення в Україну загинув у Попасній.

15 березня 2022 року похований у місті Борисполі на Київщині.

Родина донька Ганна, 2001 р.н., займалася легкою атлетикою, військовослужбовиця; син Владислав, 1993 р.н., майстер спорту з боксу, 200 переможних боїв; офіцер ЗСУ, учасник російсько-української війни; дружина Маргарита Гудзь — вчитель Академічного ліцею імені Костянтина Могилка м. Борисполя.

Нагороди Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (16 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі; Орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 лютого 2015) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі; Звання «Почесний громадянин міста Бориспіль та Бориспільського району» (липень 2017); Недержавна відзнака Орден «Народний Герой України» (2 квітня 2017); Орден Архистратига Михаїла ІІ ступеня (1 жовтня 2019) — вручив перший заступник голови СУВД протоієрей Тарас Мельник.

Вшанування пам'яті

2021 року музикантка й волонтерка Христина Панасюк на замовлення бойових побратимів з нагоди 50-річного ювілею полковника Валерія Гудзя написала присвячену йому пісню, пізніше на цю пісню було створено відеокліп; У травні 2022 року в місті Борисполі вулицю Лютневу та провулок Лютневий перейменовано на честь Героя України Валерія ГудзяРішення Бориспільської міської ради № 1792; Указом Президента України від 30 вересня 2025 року 42-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування «імені Героя України Валерія Гудзя».

Примітки

Джерела Бориспільці провели на вітчизняну війну своїх земляків Про командира 3 батальйону 72 омбр На початку війни — командир взводу, нині — заступник комбрига «по бою» «Він вискочив на танк і заявив, що приймає командування на себе». Спогади про полковника Валерія Гудзя, який загинув на Луганщині

Посилання Інтерв'ю Командир 24-ї механізованої бригади Валерій Гудзь: «В Україні вже будується держава, за яку ми платимо кров'ю» (українською ) // Цензор.нет, 14 липня 2017

Джерела Гудзь, Анна. Позивний 79: 24 принципи Героя України Валерія Гудзя. — К.: Білка, 2025. — 152 с. — ISBN 978-617-8679-03-3 Гудзь Валерій Федорович / Р. В. Пилипчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2023.