Черго́ві місце́ві ви́бори в Украї́ні (вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) відбулися 25 жовтня 2015 року. На цих виборах були заново сформовані органи місцевого самоврядування, обрані на попередніх чергових виборах 2010 року з урахуванням позачергових виборів, що відбулися у 2014 році.
На тимчасово окупованій внаслідок російської агресії території (Автономна Республіка Крим, Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей) місцеві вибори не відбувалися. Це прямо передбачено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Вибори також не відбувалися в окремих підконтрольних українській владі населених пунктах Донбасу, де голосування могло бути небезпечним для життя громадян через наближеність до військових дій.
Вибори депутатів районних у місті Києві рад також мали відбутися окремоПро початок виборчого процесу чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року: Постанова ЦВК від 29 серпня 2015 року № 209'</ref>.
Правовою основою виборів став новий Закон «Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 року.
Передісторія У рішенні 2013 року Конституційний Суд України постановив, що всі чергові вибори депутатів місцевих рад та місцевих голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року. Тобто, загальні місцеві вибори на всій території України повинні відбутися 25 жовтня 2015 року.
Унаслідок російської окупації АР Крим українська влада перестала контролювати цю територію і, як наслідок, утратила можливість проводити там будь-які плебісцити.
З початком кризи сепаратизму на сході України багато місцевих депутатів перейшли на бік сепаратистів, а самі виборні органи геть перестали функціонувати. Після початку відкритої російської агресії на окупованих територіях Донбасу були утворені невизнані Україною і світом формування «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», які проводили власні «вибори» та «референдуми». Ці голосування також не були визнані жодною країною світу.
Одночасно в суспільстві визріла думка щодо необхідності невідкладної децентралізації влади (передачі значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування) як обов'язкової складової успішних реформ та умови збереження територіальної цілісності України. Децентралізацію також розглядали як розумну альтернативу федералізації, ідея якої проштовхувалася Росією на хвилі військової агресії рубежу 2014—15 років.
Мінські угоди, підписані представниками ОБСЄ, України та Росії з метою врегулювання кризи на Донбасі, також стосувалися питань децентралізації та місцевих виборів. Так, за Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року Україна зобов'язувалася: …3. здійснити децентралізацію влади, зокрема через ухвалення Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (Закон про особливий статус); …7. продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог; …9. забезпечити проведення дострокових місцевих виборів відповідно до Закону України про особливий статус.
Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», ухвалений 16 вересня 2014 року, на три роки запровадив особливий порядок місцевого самоврядування в окремих (окупованих) районах Донецької та Луганської областей. Закон призначав позачергові вибори депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей на неділю 7 грудня 2014 року. Згідно з Законом, їх повноваження не могли бути достроково припинені.
Проте, вибори на окупованих територіях 7 грудня не відбулися, оскільки: проросійські керманичі бойовиків на Донбасі не погодилися проводити голосування за законодавством України, організувавши натомість свої «вибори» в листопаді; Верховна Рада України вчасно не визначила перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (територія, на якій мали б проводитися вибори згідно зі ст. 1 Закону ). У цей час у державі загострилася парламентська криза і проводилися позачергові вибори народних депутатів.
На початку 2015 року в окремих підконтрольних українському уряду районах Донеччини та Луганщини були утворені військово-цивільні адміністрації — тимчасові державні органи, які заміняли собою органи місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування. Виходячи з положень відповідного Закону, одночасне існування на одній території ВЦА та сформованих на місцевих виборах органів місцевого самоврядування, неможливе.
Наступна Мінська угода від 12 лютого 2015 року передбачала: …4. у перший день після відводу [важкого озброєння] почати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також про майбутній режим цих районів на підставі зазначеного закону; …11. проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової конституції, яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей; …12. на підставі Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» питання, що стосуються місцевих виборів, будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої Контактної групи. Вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ при моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ.
Проект змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), пов'язаних з необхідністю виконання Мінських домовленостей, був унесений Президентом Петром Порошенком 1 липня 2015 року і зареєстрований в парламенті під № 2217а. Він значно розширює права місцевого самоврядування і запроваджує новий адміністративно-територіальний устрійПорошенко презентував проект змін до Конституції щодо децентралізації / Deutsche Welle, 01.07.2015. Законопроектом передбачено, що повноваження депутатів і голів, обраних на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року, будуть припинені у жовтні 2017 року — тоді пройдуть нові місцеві вибори відповідно до нового адміністративно-територіального устроюПроект змін до Конституції передбачає місцеві вибори восени 2017 року / Дзеркало тижня. Україна, 2 липня 2015, 16:18.
Керівники Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій наполягали, що вибори 25 жовтня не можна проводити на всій контрольованій Україною території Донбасу. З іншої сторони, вони ж повинні надати Центрвиборчкому перелік окремих підконтрольних українській владі населених пунктів, де місцеві вибори 25 жовтня 2015 року не проводитимуться. У цих місцевостях голосування може бути небезпечним для життя громадян через наближеність до військових дій. Перелік має бути затверджено Верховною Радою.
Особливості виборів
Новий Закон «Про місцеві вибори» запровадив низку нововведень, продиктованих, у тому числі, курсом на побудову європейської моделі місцевого самоврядування. Цьому приділялася увага і в коаліційній угоді парламенту поточного скликанняКоаліційна угода (розділ ІІІ).. Серед новацій: У селах і селищах з населенням до 90 тис. вибори відбуваються за мажоритарною системою. Вибори до райрад, міськрад та облрад проходять за пропорційною системою. Міських голів населених пунктів з населенням більше 90 тисяч обирають абсолютною більшістю (50 %+1 голос). Передбачена можливість проведення другого туру. Блоки партій у виборах участі не беруть. Якщо партія набрала 5 % голосів, кількість кандидатів від неї які пройшли, визначається відповідно до кількості голосів, поданих безпосередньо за депутата в окремому окрузі. Дата реєстрації партії для участі у виборах не має значення. Обов'язковість присутності у списку партії не менше 30 % представників однієї статі.
Крім того, Закон уперше передбачив обрання ста́рост — нових посадових осіб місцевого самоврядування в об'єднаних територіальних громадахПро місцеве самоврядування в Україні: Верховна Рада України; Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР ст. 141..
Для 159 об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів ці вибори стали першими. До об'єднання територіальних громад спричинився новий закон, спрямований на посилення спроможності місцевого самоврядування.
Міжнародні та українські спостерігачі, оглядачі, політологи неодноразово критикували законодавче забезпечення виборів як недосконале, непропрацьоване, заплутане.
Загалом виборцям належало обрати 10 721 місцевих рад зі 162-ма тисячами депутатів. Також 10 210 кандидатів балотувалися на посади «мерів» та голів рад. Що стосується гендерного представництва, загальне число жінок-кандидатів у ради становило близько 35 %, тоді як частка жінок, які балотувалися на посаду «мера»/голови — 13 %.
У перегонах узяли участь місцеві осередки 132-х партій.
Початковий бюджет виборів — 1,18 млрд ₴. На проведення повторного голосування 15 листопада додатково виділено 26,99 млн.
Виборчий процес
Виборчий процес, згідно постанови ЦВК, розпочався 5 вересня — за 50 днів до дати виборів (ч. 1 ст. 15 Закону).
19 жовтня ЦВК завершила реєстрацію міжнародних офіційних спостерігачів на місцевих виборах. Їх загальна кількість становила 1555: 1421 осіб від 14-ти міжнародних організацій і 134 особи від 14-ти іноземних держав. Найчисельніше від організацій представлені Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (684 спостерігачів) та Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) — 383 спостерігача. Від держав найбільше надіслали Данія (33) та Угорщина (27). Крім того, дозвіл мати офіційних спостерігачів отримали 83 українські громадські організації.
Таким чином, кількість міжнародних спостерігачів зросла на 1065 порівняно з попередньою кампанією.
Комітет виборців України у звіті за результатами довготермінового спостереження за період 29 вересня—22 жовтня відзначив, що виборчий процес на цих виборах можна порівнювати з парламентськими виборами—2014 у питаннях кількості та масштабів порушень та рівня політичної культури. Основною формою агітації було розміщення агітаційних матеріалів у ЗМІ та на носіях зовнішньої реклами. Спостерігачі КВУ також схвалили достатню якість списків виборців.
Порушення, виявлені під час виборчої кампанії, описані розділом нижче.
24 жовтня настав «день тиші».
День голосування 25 жовтня О 8:00 25 жовтня 2015 року розпочалося голосування на місцевих виборах.
З 29 501 виборчих дільниць вчасно не відкрилися 237: в основному, в Донецькій області, а також у Сумах, Луганській, Одеській, Чернігівській областях (проблеми з бюлетенями та обладнанням дільниць).
Повністю вибори зірвано в Маріуполі та Красноармійську Донецької області. Причина — відсутність легітимних бюлетенів на дільницяхУ Маріуполі та Красноармійську офіційно скасовано вибори / hromadske.tv, 25 жовтня 2015.
У Сватовому Луганської області вибори до міської ради визнані недійсними через помилки при друку бюлетенів.
Дільниці зачинилися о 20:00.
Явка виборців 25 жовтня
Загальна явка виборців, за даними ЦВК, склала 46,61 %, що приблизно нарівні з попередніми виборами 2010 року.