Жан ле Рон д'Аламбе́р (; 16 листопада 1717, Париж — 29 жовтня 1783, Париж) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик. Інколи прізвище пишеться як Даламбер.

Член Паризької академії наук (1746) і Французької академії (1754, неодмінний секретар з 1772 року).

Біографічні відомості. Походження Народився в Парижі. Позашлюбна дитина маркізи де Тансен і офіцера-артилериста Детуша. Небажану для маркізи дитину було підкинуто на паперть церкви Jean le Rond (Івана Ротонди). На честь цього святого дитина й отримала своє ім'я.

Родина ремісника Дитину всиновила родина ремісника Руссо. Детуш, повернувшись з-за кордону, довідався про народження сина і його всиновлення. Пізніше він дасть гроші на отримання сином гарної освіти. Після смерті у 1726 р. Детуш залишить неповнолітньому сину грошову підтримку у 1200 ліврів на рік. Мати ж завжди залишалась байдужою до дитини і її стану. д'Аламбер мешкав з родиною ремісника до 48 років і вважав їх своїми батьками.

Освіта і праця над енциклопедією Освіту здобув у янсенітському коледжі де-Катр-Насьон. У 1751 році разом із Дені Дідро розпочав видання «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел», яка стала прапором французького Просвітництва і поклала початок широкому розвитку енциклопедичних видань. Був науковим редактором «Енциклопедії», написав для неї багато статей з математики, фізики, музики, релігії, права, а також вступну статтю — філософський маніфест енциклопедистів і систематичний виклад наукового світогляду.

У 1759 році відійшов від видання «Енциклопедії» і повністю присвятив себе науковій роботі. Відомий своїми дослідженнями в області диференціальних рівнянь, часткових похідних, теоретичної механіки.

Енциклопедія У 1745 році д'Аламберу, який був на той час членом Академії наук, доручили перекласти з англійської на французьку «Циклопедію» Ефраїма Чамберза. Простий переклад переріс в оригінальний твір під назвою «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» (). Д'Аламбер написав до енциклопедії «Вступне слово» (), яке стало маніфестом епохи Просвітництва.

Внесок у науку Найвідоміша праця д'Аламбера — «Трактат про динаміку» (1743), у якій він вперше сформулював загальні правила складання диференціальних рівнянь руху будь-яких матеріальних систем, спираючись на запропонований ним найважливіший принцип механіки (принцип д'Аламбера). Застосував цей принцип для опису руху і рівноваги рідин (1744), а також для дослідження причин виникнення вітрів в атмосфері Землі (1747). Дослідження д'Аламбера з теорії диференціальних рівнянь лягли в основу математичної фізики. У мемуарі про коливання струни (1747) він вперше у фізиці сформулював хвильове рівняння і дав метод його розв'язання, в роботі з теорії опору рідин (1752) диференціальні рівняння гідромеханіки вперше були представлені у формі поля. Важливі результати отримав д'Аламбер також в теорії рядів, в алгебрі.

Роботи д'Аламбера з небесної механіки, разом з працями його сучасників Алексі Клод Клеро і Леонарда Ейлера, заклали фундамент цієї науки про рух небесних тіл під дією сил тяжіння. Д'Аламбер зробив перші кроки в розробці теорії збудженого руху планет. У 1747—1756 роках займався теорією руху Місяця і склав таблиці, які згодом уточнював. У 1749 році дав першу точну теорію прецесії і нутації Землі, показавши, що ці явища обумовлені гравітаційною дією Місяця.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1764), член низки інших академій наук.

Атеїзм д'Аламбера і помста церкви У Франції XVIII століття широко поширювався атеїзм. Дуже багато прихильників атеїзму було серед аристократів і вчених. Був атеїстом також і д'Аламбер. Могутня й реакційна католицька церква Франції ніколи з цим станом не погоджувалася і чекала на час помсти. Після смерті д'Аламбера церква відмовила відомому вченому й енциклопедисту в похованні за церковним обрядом і наполягла на похованні в спільній могилі із жебраками без позначення. У цьому д'Аламберу судилася доля трагічного попередника — скрипаля Нікколо Паганіні.

Посмертна слава Але ім'я д'Аламбера не загубилося в нетрях марноти. Статуя д'Аламбера роботи скульптора Ф. Леконта вже в XVIII столітті прикрашала залу Інституту Франції. Пізніше її передадуть в уславлений музей Лувр.

Названі на честь д'Аламбера Даламбертіан Ознака збіжності д'Аламбера Принцип д'Аламбера — Лагранжа Формула д'Аламбера 5956 д'Аламбер — астероїд, названий на честь вченого.

Див. також Список об'єктів, названих на честь Жана Лерона д'Аламбера

Примітки

Література Д'Аламбер, Жан Лерон //

Посилання

D'Alembert's accusation of Euler's plagiarism at Convergence English translation of part of the Encyclopédie of Diderot and d'Alembert An Account of the Destruction of the Jesuits in France by Jean Le Rond d' Alembert (1766) Select Eulogies of the Members of the French AcademyWith Notes by Jean Le Rond d' Alembert (1799) Correspondence with Frederick the Great